Про що розповідає березень

                              Остання середа березня — Цілий день для цільного зерна

Цілий день для цільного зерна (Whole Day for Whole Grain), який відзначається в останню середу березня, – це щорічна подія, присвячена підвищенню обізнаності про поживні властивості та чудові смакові якості цільного зерна. Цей день, ініційований Радою з цільнозернових продуктів Oldways та підтриманий різними організаціями по всьому світу, має на меті заохотити людей включати більше цільнозернових продуктів у свій раціон для покращення здоров’я та самопочуття.
У 2025 році Цілий день для цільного зерна відзначається 26 березня.

                                                Важливість цільнозернових продуктів

Цільнозернові продукти є невід’ємною частиною здорового харчування на кожному етапі життя. Вони є ключем до сталого вибору продуктів харчування завдяки мінімальному впливу на навколишнє середовище, поживній цінності, стійкості до погодних умов і тривалому терміну зберігання. Попри значні переваги для здоров’я, споживання цільного зерна залишається нижче рекомендованих рівнів у всьому світі. Дієта з низьким вмістом цільного зерна визнана другим за значимістю фактором ризику смерті, що підкреслює нагальну потребу в популяризації споживання цільного зерна.

                                                               Історія та місія

Рада з питань цільнозернових продуктів, неприбуткова група захисту прав споживачів, ініціювала проведення події “Цілий день для цільного зерна” з метою збільшення споживання цільнозернових продуктів для покращення здоров’я. Заснована у квітні 2002 року, Рада значно зросла і налічує майже 400 членів, серед яких є лідери галузі. Ініціативи ради зосереджені на заохоченні виробництва цільнозернових продуктів, інформуванні споживачів про їхню користь для здоров’я та підтримці достовірного висвітлення цільнозернових продуктів у засобах масової інформації.

                                               Святкуємо цілий день для цільного зерна

    — Беріть участь у конкурсах у соціальних мережах
    Рада з питань цільнозернових організовує веселі челенджі та конкурси на цільнозернових платформах у соціальних мережах, зокрема в Instagram. Учасники можуть виконувати завдання, ділитися своїм досвідом та мати шанс виграти призи. Це чудова можливість дізнатися більше про цільнозернові продукти та поділитися знаннями з широкою аудиторією.
   —  Куштуйте цільнозернові продукти та діліться ними
    Ми заохочуємо людей куштувати різні цільнозернові продукти та ділитися своїми враженнями за допомогою відео або фотографій у соціальних мережах. Незалежно від того, чи ви пробуєте новий рецепт цільнозернових страв, досліджуєте різноманітність доступних цільнозернових продуктів, чи просто насолоджуєтеся улюбленою стравою з цільного зерна, обмін цими моментами може надихнути інших на включення цільнозернових продуктів до свого раціону.
   —  Пожертвуйте цільнозернові продукти
    З огляду на проблеми продовольчої безпеки, які загострилися через пандемію, збройні конфлікти та зростання цін на продукти харчування, Рада з питань цільного зерна закликає компанії, організації та приватних осіб жертвувати цільнозернові продукти до місцевих продовольчих банків або комор. Ділитися цільнозерновими продуктами з тими, хто їх потребує, – це значущий спосіб відзначити цей день.
    — Освітні ресурси та заходи
    Рада з цільнозернових продуктів пропонує набір ресурсів, які можна завантажити, включаючи графіку для соціальних мереж, вікторини, конкурси, ігри та безкоштовні роздаткові матеріали. Ці матеріали розроблені для того, щоб допомогти реалізувати плани щодо проведення Дня цільного зерна та залучити громади до святкування цього дня.

                                                            Глобальний вплив

День цільного зерна – це не просто подія, а глобальна ініціатива, в рамках якої проводяться дискусії та заходи, спрямовані на популяризацію споживання цільного зерна серед дітей та молоді. Інформування молодого покоління про переваги цільного зерна має вирішальне значення для формування здорових харчових звичок, які можуть тривати все життя.
Цілий день для цільного зерна – це не просто день, коли можна насолодитися цільнозерновими продуктами, це рух за здорові харчові звички та усвідомлений вибір продуктів харчування. Беручи участь у цьому святкуванні, ми можемо зробити свій внесок у здорове суспільство та більш сталий світ, приготуйтеся святкувати користь цільного зерна в кожній страві.

                                          30 березня — Всесвітній день біполярного розладу

Всесвітній день біполярного розладу (World Bipolar Day), що відзначається щорічно 30 березня, був започаткований за ініціативи Міжнародної спільноти біполярних розладів. Завдяки міжнародному об’єднанню подія дає змогу створити платформу для глобальної освіти з питань біполярності та відкритого діалогу між людьми. День біполярного розладу допомагає людям знайти спільну мову та дає доступ до інформації, що може надихнути суспільство до прийняття хвороби.

Всесвітній день біполярного розладу відзначається щорічно саме 30 березня, в день народження Вінсента Ван Гога, у якого посмертно діагностували біполярний розлад. Цей день присвячений підвищенню обізнаності про біполярні розлади та усуненню соціальної стигми, сприянню глобальному розумінню цього стану.

Основна мета Всесвітнього дня біполярних розладів – підвищити обізнаність людей про розлади біполярного спектру та усунути соціальну стигму, пов’язану з цим захворюванням. Цей день покликаний сприяти розумінню того, чим є і чим не є біполярний розлад, а також розвіяти міфи та хибні уявлення, які часто оточують психічні розлади.

Біполярний розлад – це не просто різка зміна настрою протягом дня, це доволі серйозна проблема, яка провокує неврівноваженість та агресію людини. Це не є особливістю характеру або вигадкою. Біполярність є наслідком збоїв у роботі нейромедіаторів мозку. Хворобу неможливо подолати вольовими зусиллями. Допоможуть лише досвідчені спеціалісти та підтримка оточення.

                                                            Глобальна співпраця

Всесвітній день біполярних розладів – це ініціатива Міжнародного товариства біполярних розладів (International Society for Bipolar Disorders, ISBD) спільно з Азійською мережею біполярних розладів (Asian Network of Bipolar Disorder, ANBD) та Міжнародною біполярною фундацією (International Bipolar Foundation, IBPF). Завдяки міжнародній співпраці Всесвітній день біполярних розладів прагне забезпечити платформу для глобальної освіти, відкритої дискусії та підвищення обізнаності про біполярні розлади.
Щороку такі організації, як Bipolar UK, проводять щорічні конференції та низку заходів для підвищення обізнаності та збору коштів на відзначення Всесвітнього дня біполярних людей. Ці заходи варіюються від реєстрації на конференції до участі в глобальних викликах, таких як “Від полюса до полюса… до полюса”, метою яких є колективне подолання значних відстаней з метою підвищення обізнаності та збору коштів для лікування біполярного розладу.

                                Важливість Всесвітнього дня боротьби з біполярним розладом

   • Біполярний розлад впливає на кожен аспект життя: це невидима хвороба, яка може бути такою ж калікою, як і будь-яка фізична інвалідність, впливаючи на стосунки, роботу та повсякденну діяльність.
    •Біполярний розлад має багато причин: Він може бути наслідком поєднання генетичних, біологічних та екологічних факторів.
   • Біполярний розлад рідко існує окремо: Він часто поєднується з іншими фізичними та психологічними станами, що ускладнює лікування та контроль.
   •Індивідуальний досвід дуже різниться: Немає двох людей з біполярним розладом, які б переживали його однаково.
    •Підтримка знаменитостей: Багато знаменитостей з біполярним розладом використовують свої платформи для боротьби зі стигматизацією та сприяння розумінню.
    •Зв’язок з творчістю: Деяким найвпливовішим митцям і творцям діагностували біполярний розлад, що вказує на можливий зв’язок між цим станом і творчістю.
    •Загроза життю: Біполярний розлад має значний ризик суїциду, що робить підтримку і розуміння життєво важливими.

Всесвітній день боротьби з біполярним розладом також відзначає творчість і стійкість людей, які живуть з біполярним розладом. Він припадає на день народження Вінсента Ван Гога, як знак поваги до творчого генія одного з найвпливовіших художників усіх часів, який, як вважають, страждав на біполярний розлад. Цей день є нагадуванням про потенціал, який закладений в людях з біполярним розладом, щоб зробити значний внесок у суспільство, попри виклики, з якими вони стикаються.

Всесвітній день боротьби з біполярним розладом – це заклик до дій для всіх, щоб підтримати людей, які живуть з біполярним розладом, сприяючи розумінню, усуненню стигми та даруючи надію. Це день, щоб показати, що люди, які живуть з біполярним розладом, не самотні, і що завжди є надія на краще майбутнє.

                                                  30 березня — День прогулянки в парку

День прогулянки в парку (Take a Walk in the Park Day) є неофіційним святом, яке відзначається щорічно 30 березня. Подія присвячена возз’єднанню людини та природи. Ходьба пішки є чудовим способом підтримувати хорошу фізичну форму, не докладаючи особливих зусиль. Крім того, прогулянки на свіжому повітрі спонукають уважніше прислухатися до власних думок та поговорити сам на сам із собою. В Америці це свято є дуже популярним – люди одягають зручне взуття, беруть друга та йдуть у найближчий парк. У США нараховують близько 423 національних парків на відкритому повітрі.

В епоху, коли домінують екрани і технології, День прогулянки в парку став важливим стимулом для відновлення зв’язку зі світом природи. Прогулянка в парку не тільки пропонує відпочити від цифрового світу, але й надає численні переваги для нашого фізичного, розумового та емоційного добробуту. Це день, коли можна оцінити красу природи, подихати свіжим повітрям і насолодитися спокійною атмосферою зелених насаджень.

Наші предки жили практично під голим небом, у лісах, печерах та джунглях. Сучасні люди звикли мати притулок у бетонних багатоповерхівках, куди інколи не потрапляють сонячні промені. Наприкінці березня варто згадати про красу природи та піти прогулятися парком – наодинці чи з другом.

                                                План прогулянок та як його дотримуватися

День прогулянки в парку – це нагадування про прості задоволення і користь для здоров’я від прогулянок місцевими парками. Цей день заохочує нас відволіктися від повсякденної рутини і зануритися в спокій природи.

Виникнення Дня прогулянки в парку пов’язане з розумінням того, що парки є важливим компонентом міського планування. Парки слугують зеленими оазисами посеред галасливих міст, пропонуючи людям притулок для відпочинку, фізичних вправ та спілкування. Історія цього дня підкреслює терапевтичний ефект перебування на свіжому повітрі та позитивний вплив зелених насаджень на наше здоров’я. Дослідження показали, що люди, які часто відвідують парки, демонструють краще ментальне й фізичне здоров’я, а проживання поблизу парків сприяє згуртованості громади.

                                                Користь прогулянок у парку для здоров’я

Прогулянки в парку – це не лише дозвілля, це цілісна вправа, яка живить наше тіло і душу.
    Лікарі підкреслюють безліч переваг ходьби для здоров’я, включаючи захист від серцево-судинних захворювань, порушень обміну речовин і депресивних розладів.
    Регулярне ходіння може зміцнити імунну систему, покращити якість сну та підвищити загальну задоволеність життям.
    Крім того, прогулянка в природному середовищі може підняти настрій, підвищити творчі здібності та знизити рівень стресу.

                                            Як святкувати День прогулянки в парку

Святкувати цей день просто і корисно.
  —  Якщо у вашому районі є кілька парків, скористайтеся можливістю відвідати новий. Кожен парк має свій унікальний шарм і природні особливості, які варто відкрити для себе.
  —  Візьміть фотоапарат або скористайтеся смартфоном, щоб сфотографувати мальовничу красу парку. Фотографування природи може стати медитативною та творчою віддушиною.
 —   Практикуйте усвідомленність під час прогулянки, звертаючи увагу на звуки птахів, шелест листя та відчуття вітру на шкірі.
  — Запросіть близьких приєднатися до вас на прогулянку. Це чудовий спосіб провести час разом, насолоджуючись користю для здоров’я від перебування на свіжому повітрі.
   — Заведіть звичку ходити пішки. Нехай День прогулянки в парку стане початком нового, здорового способу життя.    — Прагніть включити регулярні прогулянки у свій графік, навіть після цього особливого дня.

День прогулянки в парку – це більше, ніж щорічне святкування, це заклик до дії, щоб зробити пріоритетом наше здоров’я й добробут через спілкування з природою. Нумо, зашнуруйте свої кросівки, вийдіть на вулицю і дозвольте природній красі парку відновити ваше тіло, розум і дух.

Люди, які прикрашають Землю

                                                                  Джадав Паєнг                                          

Маджулі, що в Індії, у минулому – найбільший річковий острів у світі. Тепер він під загрозою зникнення.
За останні 70 років острів зменшився вдвічі. І наразі існують побоювання, що через 20 років річка його затопить, пише The Bored Panda.
Острів знаходиться під постійною загрозою зникнення через ерозію ґрунту.
Причиною цьому стали побудовані в містах вздовж річки Брахмапутри великі набережні. Вони перенаправляють великі течії саме на острів. З 1991 року ці течії змили 35 сіл.
І хоча влада Індії намагалася вигадати план з порятунку острова, його життя могло б бути значно коротшим, якби не один місцевий активіст-еколог.
 

У 1979 році Джадав Паєнг, якому тоді було лише 16 років, наштовхнувся велику кількість змій, які померли через високі температури після повені, що викинули змій на мілину, де немає дерев.
Тоді і там Джадав зрозумів, що місія його життя – врятувати Маджулі від ерозії, саджаючи дерева.

Відтоді він важко працював щодня і посадив 550 гектарів лісу. Це більше за Центральний парк Нью-Йорку, площа якого – 341 га. Тепер цей ліс – будинок для бенгальських тигрів, індійських носорогів та навіть слонів.

         Пошукова система, яка спонсорує висадку дерева за кожних 50 пошукових запитів

Завдяки пошуковій системі Ecosia у світі з'явилося вже понад 51 мільйон нових дерев.
Творці пошуковика кажуть, дерева вони обрали, бо вірять, що саме вони допомагають боротися з кліматичними змінами.

В Ecosia радять людям, які хочуть зробити свій внесок у збереження природи, використовувати менше паперу, висаджувати дерева, здавати відходи на переробку та користуватися речами з вторинної сировини.

                  Мексиканська компанія робить одноразові прибори з кісточок від авокадо

Ці виделки, ложки та ножі повністю розкладаються за 240 днів.
Компанія BioFase робить їх з кісточок авокадо. Такого добра у Мексиці вдосталь – близько 50% постачання авокаду по світу йде саме з цієї країни.

                                       Сміття у річці ловить звичайна рибальська сітка

Дві такі сітки у заповіднику Генлі, що в Астралії, встановили у 2018 році. Доти співробітники парку збирали їх руками.
Вартість цих сіток разом із встановленням та обслуговуванням становила 20 тисяч доларів.
 Нині таких сіток по всьому світі встановили вже тисячі.
Це і дешевше, і ефективніше, ніж збирати сміття руками. Всього за чотири місяці сітки спіймали майже 400 кілограмів сміття.

                                Волонтери зібрали понад 5 тисяч тон сміття на пляжі у Мумбаї

 
Пляж Версава непопулярний серед туристів, тому й прибирали його рідко. На берег виносило нове і нове сміття, доки берег не став схожим на смітник.
Першим волонтером, який почав прибирати Версава у Мумбаї був еколог Ефроз Шаз. Люди бачили хороший приклад і приєднувалися, щоб зробити місце навколо себе чистішим.

 Ці фото наче з двох різних світів. Тільки нам вирішувати, в якому з них жити
Від 2015 року близько тисяча добровольців зібрали понад 5 мільйонів кілограмів сміття. Фото до і після вражають.

     Пивоварня створює одноразові переноски для банок пива, якими можна нагодувати тварин

Пивоварня Saltwater у Флориді вигадала, як скоротити кількість пластикових відходів і порятувати тварин.
Ще у 1987 році агенція Associated Press заявила, що близько мільйона морських птахів і 100 тисяч морських ссавців щороку помирали через пластикові кільця для пакування.
 Ця упаковка не лише розкладається, а й може слугувати кормом.
Нові кільця зроблені з висівок ячменю та пшениці. Їхнім виготовленням займається компанія Eco Six Pack.
Saltwater поки що перша пивоварня у світі, яка запровадила такі екологічні пакування.

                              Японці перетворюють стару електроніку в Олімпійські медалі

Олімпійці на Олімпійських і Паралімпійських іграх у Токіо в 2020 році отримають свої нагороди фактично з переробленого сміття.
За виготовлення відзнак взявся еко-проект "Медаль". Сировину для цього передавали люди з усієї Японії.
На медалі "пішла" стара електроніка. Кількість таких відходів зростає найшвидше у світі.

 Ось так переробляють старі мобільні.

За даними ООН, у 2016 році в світі викинули на смітник 45 мільйонів тонн електроніки, і лише 20% такого сміття переробили.

                   "Прибирання океану" планує прибрати 90% пластику з океану до 2040 року

У Світовому океані за приблизними підрахунками нині дрейфує понад 5 трильйонів пластикових відходів.
Неприбуткова організація The ocean clean up, заснована ще у 2013-му, має намір більшість з них прибрати.

Щоб почистити воду від пластику волонтери створили штучну берегому лінію протяжністю 600 метрів у відкритому оекані. Хвилями та відном до неї відносить пластик – так само, як виносить на звичайний берег.

                      В Данії відкрили магазин, для продуктів, які мали опинитися на смітнику

Їжа – це цінність і її не слід викидати. Саме так вважають у дацькому магазині WeFood.
Тут продають їжу та продукти, у яких зіпсувався зовнішній вигляд, упаковка або закінчився термін придатності.
Коштують товари тут на 30-50% дешевше, ніж у звичайних магазинах.
 Те, що товари не виглядають гарно, не означає, що вони не придатні до використання
Це вихід не лише для людей з низьким рівнем доходів, а й для тих, кого хвилюють масштаби харчових відходів.

Голод у світі є величезною проблемою. Водночас, близько третини харчових продуктів, вироблених у світі, опиняється на смітнику, що становить близько 1,3 мільярда тон на рік.

         Британія запровадила плату за поліетиленові пакетики, й це зменшило кількість пластикових відходів на 37% за рік

Ще у  2015 році у Великій Британії встановили плату за поліетиленові пакети.
Кожен вартує всього 5 пенсів. Копійки – але це призвело до масштабних позитивних змін.
Люди почали відмовлятися від непотрібних їм пакетиків. Вже через рік організація Great British Beach Clean заявила – пляжі стали чистіші й кількість викинутих пакетів зменшилася на 37%.

Про що розповідає календар

                                             

                                                        28 лютого – День зубної феї

День зубної феї (Tooth Fairy Day) – свято магії дитинства, що відзначається двічі на рік 28 лютого та 22 серпня, – це химерне свято, яке розбурхує уяву дітей та дорослих. Цей день вшановує чарівну традицію зубної феї, улюбленого персонажу в багатьох культурах, яка винагороджує дітей за втрачені зуби. Саме 28 лютого у США відзначать Національний день зубної феї. Тож заглибимося у походження, традиції та веселі способи святкування цього чарівного дня.
Зубна фея є відносно сучасним витвором, але практика святкування втрати молочних зубів має давнє і різноманітне коріння по всьому світу.

Перші згадки про суб’єкта торгівлі зубами можна простежити в скандинавській традиції, де дітям давали “зубну плату” за втрачені зуби, що, як вважалося, приносило удачу в бою. У французькій казці “La Bonne Petite Souris” у 18 столітті з’являється мишка, яка обмінює втрачені зуби на монети або подарунки – історія, яка дуже нагадує дії сучасної зубної феї.

В Америці зубна фея почала формуватися на початку 20 століття, а перша письмова згадка про неї з’явилася у статті “Chicago Tribune” 1908 року. Ідея отримала подальшу популяризацію завдяки п’єсі Естер Уоткінс Арнольд “Зубна фея” 1927 року, і відтоді зубна фея стала невід’ємною частиною дитинства в багатьох країнах, зокрема у Великій Британії, Канаді та Австралії.

                                                        Святкування Дня зубної феї

                                                          Турбота про здоров’я зубів

День зубної феї – це не лише святкування чарівної традиції, але й нагадування про важливість здоров’я зубів. Дитячі стоматологи часто використовують цей день, щоб підкреслити важливість належної гігієни порожнини рота серед дітей, заохочуючи їх до регулярних стоматологічних оглядів і правильної техніки чищення зубів та використання зубної нитки.

                                                              Традиції зубної феї

  Сім’ї можуть додати сучасний поворот до традицій зубної феї за допомогою креативних і недорогих ідей:

    • Записки або квитанції. Залишайте персоналізовані записки або квитанції від зубної феї, в яких вихваляйте дітей за їхні зусилля по догляду за зубами.
    • Подушки або тарілки для зубної феї. Зробіть спеціальну подушку або тарілочку, щоб діти могли покласти туди свої втрачені зуби, щоб зубній феї було легше їх знайти.
    • Заведіть альбом на пам’ять, щоб записувати кожен візит зубної феї, включаючи дати і нотатки про кожен втрачений зуб.
    • Читайте казки про зубну фею. Показуйте дітям книги або фільми про зубну фею, наприклад, “Візит зубної феї” або комедійний фільм 2010 року “Зубна фея” з Дуейном Джонсоном у головній ролі.
    • Займіться виготовленням виробів, пов’язаних із зубами, або розвиваючими іграми, які розкажуть дітям про догляд за зубами та історію зубної феї.

Традиція зубної феї відіграє важливу роль у житті дітей, допомагаючи їм впоратися з часом тривожним досвідом втрати зубів. Вона також знайомить їх з поняттями винагороди за хоробрість і хвилювання від несподіванки, коли вони прокидаються. Окрім веселощів і магії, зубна фея заохочує дітей піклуватися про свої зуби, обіцяючи винагороду за хорошу гігієну зубів.

День зубної феї – це свято радості та дива дитинства. Цей день нагадує нам як зробити втрату зуба незабутнім і чарівним досвідом для дітей в усьому світі. Щасливого й мирного дитинства усім діткам! Хай дітки втрачають лише молочні зубки!

                                     

                                  Останній четвер лютого – День цифрового навчання

У 2025 році День цифрового навчання відзначається 27 лютого.
Цей день має за мету звернути увагу на важливість використання цифрових технологій в освіті. Важливе місце мають інноваційні та вдосконалені технології. Цей тип навчання охоплює кілька різних інструментів та аспектів для розширення можливостей студентів, включаючи інтернет, змішане навчання та ресурси. Цифрове навчання також використовується для вдосконалення професійних можливостей вчителів, які можуть ділитися своїм досвідом із студентами.

                                   Як виникла ідея відзначати День цифрового навчання?

День цифрового навчання було запроваджено у 2012 році у Сполучених Штатах Америки, де його і було відзначено вперше. Вже згодом свято поширилося по інших країнах та набуло міжнародного значення.

Святкування Дня цифрового навчання надало важливий поштовх керівникам в галузі освіти у використанні гаджетів для викладацької практики та популяризації навчальних технологічних програм, що заохочують учнів до кращих результатів.

Такі зусилля переросли у масове міжнародне свято, коли освітяни зрозуміли, що День цифрового навчання – це дуже важливо для саморозвитку. Технології не звільняють вчителів від роботи, а навпаки посилюють роль вчителя у класі.  День цифрового навчання сприяє використанню сучасних інструментів в різних галузях знань.

                                     

                                             27 лютого –  Міжнародний день оптиміста (2)

А ви знаєте, що місяць лютий подвійно оптимістичний, бо має два дні оптиміста –  в перший четвер лютого та 27 лютого. Як так сталося, зараз вже ніхто точно сказати не може. Можливо комусь не вистачило позитивних емоцій, щоб дочекатися весни, а можливо просто сталась якась помилка, яку розтиражували ЗМІ та соцмережі, що й призвело до появи другого дня оптиміста. Так чи інакше, якщо ваша склянка наполовину повна, а з лимону ви завжди зможете зробити лимонад або мохіто, сьогодні, 27 лютого, стовідсотково ваше свято — Міжнародний день оптиміста.

                                           Історія заснування Міжнародного дня оптиміста

Хто і коли став засновником свята саме в цей день достовірно невідомо, та, маючи позитивну енергетику і несучи радість навколишнім, воно стало невід’ємною частиною нашого календаря.

                                                           Хто такі оптимісти?

Тож хто такі оптимісти? Більшість вважає, що ці люди просто носять “рожеві окуляри” та не розуміють реальності. Але це не завжди так. Оскільки, оптиміст – не просто людина, яка завжди тільки й те робить, що вірить у краще. А перш за все, це людина, для якої кожен день – це можливість. Можливість для покращення себе особисто, та шанс зробити щось важливе для навколишніх. Це реалісти з потужною радістю в серці. Це ті, хто надихають інших – своїм прикладом, добрим словом та підтримкою.

Оптиміст завжди фокусує свою увагу на найкращих моментах і робить все можливе, щоб їх ставало якомога більше.

Життя буває розкидає граблі на нашому життєвому шляху. В осінню пору та взимку нам так не вистачає сонячного проміння, яке б зігрівало нас, яскравих кольорів, які б потішили наше око. Та велике щастя, якщо поруч з вами опиниться оптимістично налаштована людина. Яка нагадає вам, що все минає, і найтемніша пора перед сходом сонця.

Тож давайте і ми завжди будемо “люто-оптимістичними” – ділитися радістю, вірити у світле майбутнє, та робити все що в наших силах, щоб наше з вами прийдешнє ставало з кожним днем кращим та добрішим.
 
                              

                          Остання п'ятниця лютого – Міжнародний день протидії булінгу

Міжнародний день протидії булінгу (International Stand Up to Bullying Day) – це піврічна подія, присвячена підвищенню обізнаності про поширену проблему булінгу та сприянню зусиллям, спрямованим на його запобігання. Цей день, що відзначається двічі на рік, слугує маяком надії для тих, хто постраждав від булінгу, і закликом до дій для громад по всьому світу.
У 2025 році Міжнародний день протидії булінгу відзначається 28 лютого.

                                          Історія виникнення Дня протидії булінгу

Витоки Міжнародного дня протидії булінгу можна простежити до вчинку двох 12-класників з Нової Шотландії, які проявили співчуття. Коли над їхнім однокласником знущалися за те, що він носив рожеву сорочку, Тревіс Прайс і Девід Шепард вирішили виступити на захист свого товариша. Вони купили 50 рожевих сорочок і закликали своїх однолітків носити їх, створивши потужну візуальну заяву проти булінгу. Це “рожеве море” не лише привернуло увагу в Канаді, але й викликало резонанс на міжнародному рівні. Наступного року ініціатива набрала глобального розмаху.

                                              Відзначення та роль Дня протидії булінгу

Міжнародний день протидії булінгу (International Stand Up to Bullying Day) відзначається щороку у два різні дні: третя п’ятниця листопада та остання п’ятниця лютого. Остання дата збігається з Тижнем боротьби з булінгом, що посилює послання єдності проти переслідувань. З моменту його започаткування у 2008 році понад 230 шкіл, робочих місць та організацій, що представляють понад 125 000 осіб, зареєструвалися для того, щоб виступити проти булінгу. Учасники засвідчують свою прихильність, ставлячи підпис і одягаючи спеціальну рожеву сорочку-обітницю.

Розвиток соціальних мереж за останнє десятиліття привернув підвищену увагу до проблеми булінгу, особливо кібер-булінгу. У Міжнародний день протидії булінгу учасники одягають блакитний, рожевий або фіолетовий кольори, що символізує їхню солідарність з жертвами булінгу та їхню незгоду з усіма формами цькування.

                                                                Як взяти участь

    Одягни блакитний, рожевий або фіолетовий одяг, щоб показати свою підтримку тим, хто постраждав від булінгу.
    Відвідайте мітинги. Беріть участь у мітингах чи заходах проти булінгу у вашій громаді.
    Розповсюджуйте інформацію про цей день і розповідайте іншим про те, як вони можуть допомогти жертвам булінгу.
    Використовуйте соціальні мережі. Посилюйте повідомлення, використовуючи хештеги на кшталт #nomorebullying,

                                                             Ключові факти

    • Міжнародний день протидії булінгу був започаткований у 2008 році.
    • День відзначається двічі на рік: у листопаді та лютому.
    • Синій, рожевий і фіолетовий кольори є символами цього дня і символізують солідарність з тими, хто зазнає булінгу.

Булінг, чи то в школах, чи то на робочому місці, чи то на онлайн-платформах, має руйнівний вплив на окремих людей і спільноти. Міжнародний день протидії булінгу нагадує, що колективні дії можуть призвести до змін, ми можемо створити безпечніше, більш інклюзивне середовище для всіх.

Природа вражає, природа дивує. Дивовижні дерева

                  Вчені з’ясували де ростуть непосидючі дерева, які вміють пересуватися

Є в світі дерева, які вміють пересуватися. Це так зване баньянове дерево (або Великий баньян). “Ходити” йому допомагає унікальне коріння.
Коріння баньяна настільки гнучке, що дерево може пересуватися заради отримання максимально можливої кількості світла та поживних речовин.

Ця унікальна здатність подарувалі цій рослині звання найбільшого дерева по площі, яку він займає. Якщо подивитись на одне дерево баньяна, може скластися враження, що це невеличкий ліс. Але насправді йдеться лише про один великий організм.

Площа найбільшого екземпляра, відомого як Великий Баньян, становить 1347 квадратних метри. Він росте на території ботанічного саду Ачарья Джагадіш Чандра Босе в Калькутті.

Баньян, відомий також як “інжир-душитель”, росте з насіння, яке падає на інші дерева. Потім він пускає вниз своє коріння, яким душить інші дерева. Потім відбувається випускання деревом характерних коренів, з яких ростуть гілки, що нагадують дерево, що окремо росте.

“Ходіння” баньяна є вкрай повільним і непомітним для людей. Проте він має величезний запас часу, тому що це дерево має тривалість життя від 250 до 500 років.
Баньян має і унікальну біологічну особливість, і символічний сенс. Серед мешканців Індії це дерево відоме як “Вата-врикша” та асоціюється з Ямою, богом смерті. Тому такі дерева часто вирощують біля крематоріїв.
З моменту здобуття незалежності індійський народ повернув символізм баньяна, і тепер він є національним деревом Індії.

                                                                Найвище дерево на Землі.

Офіційно найвище дерево на планеті розташоване в Каліфорнії й сягає заввишки майже 116 метрів, проте дослідники зазначають, що теоретична межа ще вища.
Наша планета величезна й унікальна, у найпотаємніших її куточках ховається безліч дивовижних тварин, комах або рослин.
Ліси не просто так називають "зеленими легенями" планети, адже саме вони відповідають за кількість такого необхідного людству кисню на планеті.
Офіційно зареєстроване найвище дерево на Землі розташоване в Каліфорнії США. Ним вважається гігантська секвоя, яку було ідентифіковано ще 2006 року. Дослідники зазначають, розміри дерева вельми разючі: заввишки секвоя сягає 115,85 метра, а його ширина становить близько 7 метрів. Для порівняння статуя Свободи в Нью-Йорку має висоту всього 93 метри, в той час, як лондонський Біг-Бен сягає у висоту 96 метрів.

Попри вельми дивовижні розміри каліфорнійської секвої, вчені вважають, що насправді деякі дерева можуть досягати значно більшої висоти. Вчені зазначають, що дерева виростають дуже високими за умови наявності трьох чинників:

          — великої кількості води;
          — великої кількості поживних речовин;
          — наявності конкуренції за сонячне світло.

У міру того як дерева тягнуться вгору, гравітація стає все сильнішою. Дослідники зазначають, що рослини та дерева переносять воду до свого листя для фотосинтезу в трубці, яка називається ксилемою.
Однак якщо води недостатньо або гравітація занадто сильна, цей стовп води буквально може розірватися, створивши потенційно смертельні бульбашки повітря. У результаті вчені дійшли висновку, що існує верхня межа, вище за яку дерево навряд чи здатне вирости — вона знаходиться на позначці від 122 до 130 метрів. Таким чином найвище дерево, що росте сьогодні на Землі, майже досягло свого теоретичного максимуму.

                                                                     Найменше

 Природа — ще той митець.

Справжнє доросле дерево, що має статус найменшого у світі, було виведено головним садівником Імператорського саду Японії. Крихітку можна побачити в Осаці, її висота — всього 2,54 см. Клен Моміжі росте в мікроскопічному горщику. Попри свої скромні розміри, рослина благополучно розвивається.

Восени японці традиційно милуються яскравими листями кленів. Антирекордсмен за величиною цілком підходить для цієї церемонії — його мініатюрна крона теж стає червоною.

                                                                    Найширше

Кипарис Туле в Мексиці має діаметр близько 9,38 м. Тінь цього гіганта може закрити собою понад 500 осіб. Щоб обійняти стовбур, за руки повинні взятися 30 дорослих.
Проведені дослідження підтверджують, що перед нами одна рослина, а не кілька сплетених між собою. У 2001 році Туле включили до списку охоронюваних об'єктів ЮНЕСКО. Місцеві жителі доглядають за кипарисом, регулярно поливають його, а раз на рік навіть влаштовують свято на честь місцевої пам'ятки.

                                                                Найбільш самотнє

Дивовижна акація росте в пустелі Бахрейну. Вже 400 років дерево постачає вологою навколишній рослинний і тваринний світ, посеред якого стоїть у гордій самоті.
Існує версія, що дерево життя, інакше його називають акацією, живить підземна річка. А деякі припускають, що така витривалість пояснюється діяльністю особливих бактерій, які можуть добувати воду з ґрунту.

                                                            Найбільш життєрадісне

Райдужний евкаліпт виростає в основному на Філіппінах, але його можна зустріти також в США і на Гаваях. Своє оригінальне забарвлення дерево набуває завдяки корі, яка періодично облазить. Коли молоденький шар показується на поверхні, старий починає відливати всіма кольорами веселки.
Знавці налічують безліч відтінків: синій, фіолетовий, червоний, помаранчевий, світло-зелений. Усі евкаліпти люблять вологе середовище і дуже швидко ростуть, а філіппінські ще й піднімають настрій своїм казковим виглядом.

Народні свята

                                                              7 січня – День прядки

День прядки або День прялки (Distaff Day) відзначають 7 січня – це свято традицій та ремесла. Цей день знаменує повернення жінок до роботи після дванадцяти днів Різдва,передусім відновлення прядіння та інших домашніх справ.

                                                                  Історичне значення

 Мабуть, жодне знаряддя селянського праці не прикрашалося так часто, любовно, як прядка. Дух захоплює від сили народної фантазії і мистецтва, коли бачиш різьблені, світлі і темні, дитячі та дорослі прядки  усіх куточків України!  Звичайно, такий складний предмет не тільки прикрашав селянську хату, а й зігрівав душу невтомних  пряль, в повному розумінні прикрашав нескінченну і  монотонну їх працю.  Прядка була цінним подарунком: батько дарував її дочці, наречений - нареченій, чоловік - дружині. У деяких місцях, за звичаєм, наречений повинен був виготовити прядку власноруч, а стару батьківську зламати в знак заручин. Прядіння і ткацтво були самими трудомісткими з усіх видів робіт, що падали на плечі селянки. Майже п'ять місяців в році, з листопада по березень, проводила вона за прядкою. Робота пряхи часто продовжувалася за північ і доводилося користуватися лучиною, вставивши її в спеціальну ємність, поруч з якою (в протипожежних цілях) стояла бочка з водою. Ручне прядіння було дуже повільним.  Оброблене лляне або полотняне волокно (куделя) - прив'язувалася до верхньої частини прядки (гребня), а на сидінні прядки -  (днище), встановлене на лавці, сідала пряха і лівою рукою обережно витягувала з куделі нитку, скручуючи її за допомогою веретена.  

Скільки потрібно було спритності і терпіння, щоб нитка вийшла тонкою, рівною і міцною: трохи потягнеш сильніше - вона обірветься, а трохи слабше - буде дуже товстою або нерівною.  Витягнувши нитку достатньої довжини, пряха змотувала її на веретено, і повторювала всю операцію спочатку ... наймастерніша пряха, працюючи від зорі до зорі, могла напрясти в день не більше трьохсот метрів пряжі. А щоб вийшло хоча б 15 метрів тканини, потрібно було виготовити не менше 20 тис. метрів пряжі!
 Веретена з напряденими нитками - мотками пряхи складали в спеціальну коробку - мочеснік. З мочесніком і прядкою дівчата ходили на посиденьки ( веселі вечірки). Там дівчата сідали на лавки, починали прясти, затягували пісні. Незабаром в хату приходили і хлопці. Хата швидко заповнювалася народом, робота чергувалася співом, іграми й танцями. Красива прядка була гордістю власниці. Вона несла її на вечірку, тримаючи за ніжку, так, щоб всі бачили різьблене або розписне вбрання прядки.

 Гребінь розглядався як символ жіночої долі: новонародженій дівчинці на ньому перерізали пуповину, щоб з неї вийшла добра прядильниця й вишивальниця. Дівчата під час ворожіння ховали гребінь під подушку зі словами: "Суджений, ряджений, приходь голову чесати”. Гребінь клали до зерна під час засівок – "щоб жито було густе”, використовували як оберіг від нечистої сили, хвороб. В Україні та Білорусі відоме використання гребеня як музичного інструменту. Клали на нього тоненький папірець, щільно притискали до губ, сильно дули, при цьому наспівуючи певну мелодію. Виходило дуже добре.
Таким чином, гребінь був предметом – символом давніх ритуалів, що входили до складу обрядів переходу у новий сезон, рік, нову вікову, шлюбну, соціальну групу, врешті, у життя і смерть.

Майже з XV ст.  в Україні відома прядка,  призначена для ручного прядіння. Приводилася вона в рух ніжним або ручним приводом. Продуктивність прядки була набагато вища від веретена, тому до другої половини XIX ст. вона майже повністю його замінила. 

 Цікаво, що з багатьох сотень прядок, що зберігаються нині в наших музеях, жодна не повторює іншу.  Прядка, як і інші знаряддя праці, була наділена чітким сакральним значенням. Вона й досі відома в народі як символ життя і часу. Вертіння прядки породжує магічну силу, створює коло. Взагалі, колесо прядки – знак складний, містить у собі численний ряд семантичних нашарувань. Найбільш відома його символіка, викликана ідеєю аналогії: колесо–сонце, поєднання уявлень про
космічний і земний час, образ коловорота. Прядка була атрибутом міфологічної істоти-жінки. Та й у самих назвах трудових процесів українці використовували поняття жіночого роду – "матірка”, "кукла”, "вічка” (петлі для навивання основи). Існували повір’я, пов’язані з прядінням. За одним із них, гребінь і веретено сам Бог показав людині, а прядку з колесом – Чорт.
Заборонялося прясти в середу, п’ятницю та неділю. Якщо прясти в п’ятницю, то як переповідала легенда: "На тому світі будуть устромлені в серце всі веретена, що жінка напряла за все своє життя”. Про знаряддя прядіння, вміння прясти, говорять народні прислів’я, загадки, приказки: "Яка пряжа, така й нитка”, "Яка пряжа таке й полотно ляже”. Про жінку, яка гарно пряла казали: «Добра пряха й на скіпку напряде». Перший клубок, який дівчина напряде, треба було кинути у вогонь, щоб нитка так швидко прялася, як вогонь горить.  Здається, що кожна прядка наділена своїми індивідуальними рисами, має свій неповторний характер.
Прядка не тільки найпростіша машина для ручного прядіння, а й чудовий витвір мистецтва.   У важкі роки фашистської окупації прядку зберегли, як дорогу сімейну реліквію, як інструмент, який допомагав в нелегкому селянському житті.
Старі майстри дбали не тільки про те, щоб прядка була зручною і працювала справно, але і радувала око, була окрасою житла.

                                                                    Святкові традиції

День прядки стосувався не лише роботи, він також включав жартівливі пустощі між чоловіками та жінками. Чоловіки часто намагалися підпалити льон на прядках своїх дружин, а жінки у відповідь обливали їх відрами з водою.

                                                                 Сучасні святкування

Останнім часом деякі ремісничі групи відродили святкування Дня прядки як частину своїх різдвяних святкувань. Ці зібрання, великі й малі, проводяться в місцевих громадах, що займаються виробництвом волокна, святкуючи мистецтво прядіння та історію, що стоїть за ним.
Заходи до Дня прядки часто слугують освітнім досвідом, розповідаючи про традиційні техніки прядіння та історичне значення жіночої праці в текстильному виробництві.
День прядки — це свято, яке поєднує історичні традиції з мистецтвом прядіння. Воно нагадує про важливість жіночої праці в історії та надає можливість відсвяткувати та дізнатися про ремесло прядіння. 

Що святкують за кордоном?

                                               Третя п'ятниця грудня – День аутсайдерів

День аутсайдерів (Underdog Day) відзначається у третю п’ятницю грудня у США. Це унікальна подія, присвячена вшануванню найбільших неоспіваних героїв світу, аутсайдерів та малоймовірних переможців. Цей день – час привітати тих, хто кидає виклик обставинам, чи то у спорті, чи то у розвагах, чи то у повсякденному житті.

                                                              Суть Дня аутсайдера

Термін “аутсайдер” зазвичай означає людину або команду в змаганні, яка, як очікується, програє або зазнає невдачі. День аутсайдера змінює ситуацію, заохочуючи людей підтримати цих людей, визнаючи їхні зусилля та потенціал для подолання труднощів, попри те, що всі шанси проти них.

Поняття “аутсайдер” має глибоке історичне коріння. Вперше цей термін з’явився у 19 столітті в суднобудівній галузі.

Аутсайдером називали людину, яка працювала під дерев’яним настилом, часто непоміченою і недооціненою, попри її значний внесок. Ця метафора поширюється на різні сфери, вшановуючи тих, хто наполегливо працює, але залишається невизнаним.
Цей день підкреслює мужність аутсайдерів у боротьбі з труднощами, нагадуючи нам, що рішучість може привести до успіху.
Цей день навчає нас цінності надії та надихає нас вірити в те, що зміни можливі, незалежно від того, з якої точки ми починаємо.
День аутсайдера — це нагадування про потенціал кожного з нас, який дозволяє долати труднощі та не піддаватися очікуванням. Це день вшанування тих, хто проявив стійкість і рішучість, довівши, що бути аутсайдером — це не постійний стан, а крок до досягнення величі.

                                              21 грудня – День перемоги Філеаса Фоґґа

День перемоги Філеаса Фоґґа або День “Філеас Фогґ виграє парі” (Phileas Fogg Win a Wager Day) відзначається 21 грудня.

День перемоги Філеаса Фоґґа присвячений до дня, коли вигаданий персонаж Філеас Фоґґ з класичного роману Жуля Верна “Навколо світу за вісімдесят днів” успішно завершив свою авантюрну подорож. Цей день є не лише святкуванням літературної віхи, але й даниною духу пригод та людському прагненню до знань і досліджень.

                                                           Історія Філеаса Фоґґа
Авантюрне парі

У романі Жуля Верна, дія якого відбувається у 1872 році, Філеас Фоґґ, заможний англійський джентльмен, укладає грандіозне парі на 20 000 фунтів стерлінгів (еквівалент 1,9 мільйона фунтів стерлінгів у 2019 році) з членами лондонського Реформаторського клубу. Він б’ється об заклад, що зможе обігнути земну кулю за 80 днів. У супроводі свого французького камердинера Пассепарту Фоґґ вирушає у неймовірну подорож, яка пролягає через різні країни та континенти, долаючи
численні перешкоди на своєму шляху.

Маршрут і випробування

Подорож Фоґґа починається в Лондоні, і він мандрує Єгиптом, Індією, Гонконгом, Японією, Сполученими Штатами та повертається до Англії. Протягом своєї подорожі він стикається з різними перешкодами, включаючи порятунок молодої індійської жінки Ауди та боротьбу з настирливим детективом Фіксом, який помилково вважає Фоґґа грабіжником банку.

                                                   Вплив “Навколо світу за вісімдесят днів”

Літературна класика

Опублікований у 1873 році, “Навколо світу за вісімдесят днів” швидко став бестселером і залишається одним з найвідоміших творів Жюля Верна. Роман славиться своїми багатими описами, яскравими персонажами та відображенням технологічних досягнень 19 століття, таких як Суецький канал та перша трансконтинентальна залізниця в Америці 

                                                    Натхнення для реальних пригод

Роман надихнув на численні реальні спроби обігнути земну кулю за 80 днів або менше. Серед них – подорож журналістки Неллі Блай у 1889 році, яка завершила подорож за 72 дні, та подорож Майкла Пейліна у 1989 році для BBC, де він повторив цю подорож за 79 днів і 7 годин.

                                                        21 грудня – Блакитне Різдво

Блакитне Різдво (Blue Christmas) або Синє Різдво відзначається 21 грудня. Блакитне Різдво, також відоме як Найдовша ніч, посідає особливе місце в західній християнській традиції. Спостерігається наприкінці Адвенту, перед Різдвом, і збігається з найдовшою ніччю року, як правило, близько 21 грудня, в день зимового сонцестояння. Цей день важливий своїм духовним змістом та унікальними богослужіннями, які проводять різні християнські конфесії, зокрема католицизм,
англіканство, лютеранство, методизм, моравіанство та реформатське християнство.

                                                          Служба для скорботних

Суть Синього Різдва полягає в тому, що воно зосереджене на тих, хто втратив близьких і переживає горе. У церквах цих конфесій проводяться спеціальні богослужіння, які надають простір для вираження скорботи, болю і розбитого серця. Ці богослужіння також підкреслюють надію, знайдену в Христі, пропонуючи розраду і втіху присутнім. Пресвята Євхаристія традиційно є частиною такого богослужіння.

                                                         Символізм у богослужінні

На богослужінні часто запалюють свічки, викладені у вигляді адвентійського вінка, і залишають порожні стільці в пам’ять про тих, хто відійшов у вічність у попередньому році. Образ зимового сонцестояння, що знаменує початок довших днів, відіграє важливу роль у службі, символізуючи перехід від темряви до світла, від скорботи до надії.
Окрім релігійного відзначення, Блакитне Різдво також має інше значення в контексті діяльності правоохоронних органів та служб з надзвичайних ситуацій.

                                                      Вшанування неоспіваних героїв

Це свято присвячене поліцейським, пожежникам, лікарям швидкої допомоги та диспетчерам 911, які невтомно працюють у святкові дні. Їхня відданість громадській безпеці часто залишається непоміченою, оскільки вони працюють довгі години, іноді в небезпечних умовах, пропускаючи традиційні сімейні святкування.

                                                       Історія виникнення свята

Термін “Блакитне Різдво” був популяризований Елвісом Преслі, щоб описати меланхолію, пов’язану з Різдвом. Однак у цьому контексті він є відсиланням до “синьої” уніформи працівників правоохоронних органів та аварійно-рятувальних служб.
Це визнання жертв, на які вони йдуть заради забезпечення громадської безпеки та добробуту громади у святкові дні. 

                                                   Святкування Блакитного Різдва

Щоб відсвяткувати Блакитне Різдво в цьому контексті, людям рекомендується вмикати синє світло під час зимових свят.
Це може бути один ліхтар на ґанку, сині свічки у вікні або сині різдвяні вогні. Це також час відзначити і подякувати тим, хто працює в правоохоронних органах і медичній сфері, можливо, подарувавши їм подарунки або просто висловивши вдячність за їхню службу.
Хоч відзначення Блакитного Різдва не є українською традицією, ця подія особливо актуальна для українців сьогодні під час війни. За різдвяні вогники на ялинці та затишок у домі, ми маємо дякувати Силам Оборони України. Подякуйте захисникам та їх рідним, зробіть щедрий донат на ЗСУ, привітайте дітей захисників України, підтримайте волонтерів та медиків, що невтомно працюють для потреб Збройних Сил України.

                                                             Підвищення обізнаності

Блакитне Різдво є нагадуванням про закулісні зусилля цих професіоналів. Ділячись цим святом у соціальних мережах з хештегом #bluechristmas, люди можуть підвищити обізнаність і висловити вдячність тим, хто робить значний внесок у безпеку і щастя святкового сезону.

Блакитне Різдво — це багатогранне свято, яке охоплює як глибокі духовні роздуми для тих, хто скорбить, так і суспільне визнання жертв, принесених працівниками екстрених служб. Блакитне Різдво — це момент паузи, пам’яті і вдячності під час святкового сезону.

                                                          21 грудня – День ліхтарика

21 грудня – найкоротший день у році, тож не випадково, що саме цього дня у світі відзначають День ліхтарика.
Перший переносний ліхтар вигадав та розробив Девід Майзелл у 1898 році, який разом із своїм приятелем Конрадом Х’юбертом створили компанію з розробки та продажу електричних ліхтарів  “Ever Ready”.
Найбільшими шанувальниками переносних ліхтарів на той час були поліцейські, оскільки даний винахід став надійним та незамінним помічником у нічний період їх робочого часу – “нічним сонцем”. Однією з вагомих переваг, на відміну від попередників, стала безпека у використанні, адже він переставав бути причиною пожежі, що могла виникнути з необережності. А також його можна було легко включити та виключити.
З кожним наступним роком ліхтарі оновлювались. На прилавках з’являлися нові моделі, які містили додаткові елементи, що сприяли полегшенню їх використання та зростанню популярності серед населення.
Святкувати сьогодні цей день можна по-різному. Наприклад, зібратися компанією друзів і з ліхтариками прогулятися в нічному лісі. Запросити друзів додому, заварити теплий чай з смаколиками, запалити ліхтарики і провести час за теплою бесідою. Оскільки День зимового сонцестояння є особливим днем і вважається найкоротшим протягом року, це ще одна з причин включити ліхтар і освітити світлом найкоротший зимовий день.
Приймайте світло і тепло, яке вам дарують інші, та діліться своїм – так світла і добра стане трошки більше.