понеділок, 10 грудня 2018 р.

  Ми всі несемося вдалину на одній і тій же планеті - ми екіпаж одного корабля
                                                                                               Антуан де Сент-Екзюпері

 З метою популяризації екологічних знань, екологічного виховання та інформаційної діяльності в галузі екології на базі Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка у відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук створено Центр екологічної інформації.

                    

вівторок, 4 грудня 2018 р.

Екологічні аспекти

Наша країна зараз переживає скрутні часи, але хотілося б поміркувати над тим, що ми залишимо своїм дітям у спадок, яку екологію? Чи після нас -  хоч потоп... Чому спритні ділки наживаються на простих українцях і те, що в країнах Європи є благодійністю,  перетворюють у нас на бізнес. Пропоную вашій увазі статтю Олександра Литвина, яка мене не залишила байдужою.

Олександр Литвин

                          Одяг із націнкою 800%: Україну перетворили на ''смітник для Європи''

В Україну за 10 років привезли по 24 кг поношеного одягу на кожного громадянина, враховуючи заробітчан і немовлят. У країнах ЄС такі речі збирають у величезних баках посеред вулиць як благодійність, згодом спеціальні компанії продають їх за $1,1 за кг. Українцям цей одяг дістається уже з націнкою до 800%.

Але якщо Європа таким чином позбавляється від сміття, то в Україні старий одяг віддати або переробити не можна. Тонни футболок і дірявих штанів після свого останнього власника будуть ще приблизно 40 років нудитися на звалищах.

                                               

Ящики з написом Charity clothes bin (урни для благодійного одягу) можна зустріти у більшості країн ЄС. Величезні баки встановлюють посеред вулиць. Свідомі європейці замість того, щоб викидати поношений одяг, жертвують його тим, хто потребує допомоги. І судячи зі статистики, найбільше потребують її українці. Так, Україна посіла третє місце в світі за рівнем імпорту вживаного одягу, поступившись першістю Пакистану і Малайзії. У ЄС такі речі віддають безкоштовно, а нам перепродують із націнкою до 800%. Займаються "збором" спеціальні компанії. Товар вони перепродують третім країнам. Вартість залежить від району, впорядкувати кожну річ практично неможливо. Якщо збирали в бідних районах, швидше за все, речі будуть зношеними до дірок, якщо в багатих — може попастися майже новий одяг.
Головним постачальником поношеного одягу в Україну в минулому році стала Польща, за нею йдуть інші країни ЄС — Італія, Нідерланди і т. д. Деякі українські секонд-хенди імпортують одяг безпосередньо, інші користуються послугами спеціальних постачальників.

"Якщо імпортувати самим, за ціною вийде приблизно те ж — 1,5 євро за кілограм — але одяг буде якісніший. Якщо купувати у постачальників, то рідше трапляються справді класні речі. У склади запускають "своїх", які перебирають одяг і забирають краще. Ми вже отримуємо в тюках. Купуємо кота у мішку. Може попастися шкіряна куртка, а може — безрозмірні халати в плямах", — розповідає адміністратор секонд-хенду в Запоріжжі Марина.

Секонд-хенди користуються попитом по всій Україні. І у відносно благополучному Києві, і в регіонах із низькими зарплатами, у день завозу шикуються величезні черги. Причому останні декілька років, розповідає Марина, серед покупців — величезна кількість молоді. Якщо раніше "секонд" купували в основному жінки, зараз у такі магазини під'їжджають на дорогих авто.


Щорічно в Україну імпортують до 130 тис. тонн б/в одягу, йдеться у даних Держстату. І, як розповіли в "Укрлегром", середня ціна кілограма — 1,16 євро. OBOZREVATEL вивчив цінники декількох великих мереж "одягу з Європи". Залежно від дня тижня і відділу, націнка для покупця може становити до 800%. Так, якщо "секонд-хенди" за 50 грн можуть купити кілограм одягу, то покупцям за таку ж ціну пропонують одну поношену футболку.

Наприклад, середня ціна за кг б/в одяг в "Планеті секонд-хенду" — 115 грн. Якщо не враховувати, що в магазинах окремі речі в хорошій якості продають як "уцінку", на кожній тонні товару "секонд" заробляє приблизно 65 тис. грн. Судячи з обсягів імпорту, загальний "брудний" заробіток усіх "секондів" навіть за мінімальної націнки становить понад 8 млрд грн у рік!

Правда, частину цієї суми "з'їдають" оренда, зарплати, логістика. До речі, у Києві, згідно зі статистикою великого кадрового порталу, середня зарплата продавця у "секонд-хенді" — 8 тис. грн за 10-годинний робочий день.

                                                             Куди дівається одяг

Тільки за останні 10 років в Україну ввезли понад мільйон тонн "секонду". Це по 24 кг поношеного одягу на кожного, враховуючи немовлят і заробітчан. І якщо в країнах ЄС від таких речей позбавляються, то українці готові за них платити.


"Україна перетворилася на текстильне звалище для Європи. За 10 років понад мільйон тонн "секонду" завезли. Питання, де цей одяг? Про утилізацію даних немає. Розкладається він до 100 років", — розповідає голова Асоціації підприємств легкої промисловості Тетяна Ізовіт.

Найчастіше українці викидають речі в урни з побутовими відходами. Далі одяг потрапляє на звичайні смітники і залишається там на десятиліття. Якщо ситуація із обсягами імпорту не зміниться, а попит на "секонд" збережеться, то на кожного українця припадатиме більше 50 кг поношеного одягу.
"У нас проблема сортування сміття актуальна як ніколи. Сміття не переробляється, період розкладання тканин становить до 40 років. Якщо ж це штучні матеріали, окремі вставки на речах, то може бути й більше років. Вас уже не буде серед живих, а ваші джинси продовжать забруднювати природу", — розповідає еколог Марина Стукач.

                                                      Чому "секонди" перемагають

Українські виробники не витримують конкуренцію із "секондами", вивіски "дешевий одяг із Європи", "акція мінус 70%" легко заманюють у такі стоки тисячі покупців. Причому, як розповідає Тетяна Ізовіт, якщо звичайний імпортер повинен платити за готові речі мито в розмірі 10%, то "секонди" — 5,6%.

"У нас середня ціна кілограма готових нових виробів (одягу) становить 24 долари. Основна одиниця вимірювання усіх видів товарів — кілограм. Тому податки з нового одягу теж сплачуються за кілограми. Потрібно за ці швейні вироби заплатити ще 10% ввізного мита. А ось "секонди" завозять за середньою ціною 1,16 долара за кілограм і платять мито за все у розмірі 5,6%" — розповідає Ізовіт.

Поступово, в рамках домовленостей із ЄС, мінімальну ціну б/в одягу хотіли встановити на рівні 30% нової. Тобто речі б завозили за ціною не $1,16, а $7,2. Однак ця норма не вступила в силу. Як і раніше, дешеві речі, які європейці віддають на благодійність, перепродують українцям із величезними націнками.

вівторок, 16 жовтня 2018 р.

Всесвітній день здорового харчування


День здорового харчування відзначається у 50 країнах світу.  Мета Всесвітнього дня здорового харчування – залучити увагу громадськості до проблем харчування в сучасному суспільстві.
Сьогодні говорити про здорове харчування модно не тільки в жіночому середовищі, але і в чоловічому. Все більше наших сучасників відходять від  таких модних ще зовсім недавно всіляких дієт і звертають увагу на здорове харчування.

Здорове харчування захищає людину від маси хвороб, зміцнює імунітет до деяких хвороботворних факторів, підтримує на стабільному рівні масу тіла. Іншими словами, дозволяє множити і примножувати здоров’я.
  У рамках роботи Центру екологічної інформації у відділі з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук до Всесвітнього дня здорового харчування, який відзначається 16 жовтня, підготовлено книжково-ілюстративну виставку. На виставці представлені книги та статті з періодичних видань про здорове і корисне харчування, якість і безпеку харчових продуктів.


Для того щоб істотно змінити своє життя на краще, необхідно правильно харчуватися, не шкодувати часу на приготування здорової їжі, відмовитися від сурогатного швидкого харчування.

Дослідники здорового харчування наголошують, що їжа має і повинна бути:

- нешкідливою для здоров’я людини;

- нешкідливою для планети (екосистеми, біорізноманіття);

- і просто доброю... точніше — смачною.

Джерело:https://nvmk.org.ua/155-16-zhovtnya-vsesvtny-den-zdorovogo-harchuvannya.html

 Список літератури:

  1. Баласинович Б. ГМО: виклики сьогодення та досвід правового регулювання [Текст] / Б. Баласинович, Ю. Ярошевська. – Київ : АДЕФ-Україна, 2010. – 255 с.
  2. Безпека харчування: сучасні проблеми [Текст] : [посібник-довідник / упоряд. А. В. Бабюк та ін.]. – Чернівці : Книги – XXI, 2005. – 454 с.
  3. Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Генетично модифіковані організми (ГМО) [Текст] / Всеукр. екол. ліга ; [упоряд.: Тимочко Т. В., Гуленко О. Б.]. – Київ : Аспект-Поліграф (Ніжин), 2007. – 38 с. : табл.
  4. Григоров Ю. Г. Особливості здорового харчування українців [Текст] / Ю. Г. Григоров, Т. М. Семесько, Л. Л. Синєок. – Київ : Медкнига, 2007. – 55 с.
 

четвер, 20 вересня 2018 р.

Круглий стіл "Зачарована Десна"


20 вересня 2018 р. у відділі документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка відбулося засідання круглого столу «Зачарована Десна» для студентів першого курсу природничо-математичного факультету  Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка та учнів 11 класу школи
№ 33.
Виступаючі: заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів
м. Чернігова  Вадим Олександрович Потапенко; Світлана Олесандрівна Потоцька -  голова Чернігівської обласної організації товариства охорони природи, доцент кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка; Юрій Віталійович Леус – завідувач  відділу біології  КЗ Чернігівської обласної станції «Юних натуралістів». 
Були розглянуті питання сучасного екологічного стану  нашої головної річки  Десни та заходи його поліпшення.  Молодь зацікавила інформація про конкурси еколого-наитуралістичного напряму в області.

 Щиро вдячні Всім, хто завітав на наш захід і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю!









понеділок, 10 вересня 2018 р.

День Десни



 
Десна… річка дитинства, річка, яка дивує, захоплює і має свої таємниці. А знаєте звідки походить її назва?  Якщо подивитися на географічну карту, то Десна прямує на південь, праворуч. На  старослов’янській мові правицю називали десницею. Так і збереглася за річкою назва – Десна. Береги Десни – наче Чумацький шлях! Вона ріднить сотні великих і малих міст, понад 7 тисяч сіл… Краса і велич Десни не виключають і проблем цієї річки – це процеси обміління, вирубування лісів в її заплаві, викиди забруднених стічних вод з населених пунктів, засмічення річки та ряд інших. Для того , щоб привернути увагу громадськості міста до проблем нашої головної артерії та в рамках екологічного виховання Деснянське басейнове управління водних ресурсів м. Чернігова 8 вересня започаткувало святкування щорічного свята Дня Десни. Свято відзначалося  у серці нашого міста, в сквері імені Богдана Хмельницького, там розгорнулася алея майстрів, виставка робіт фіналістів фотоконкурсу та дитяче AQUA-містечко. Функціонували різноманітні майстер-класи на річкову тематику, досліди під мікроскопом, аніматори, аквагрим, ART-сушка дитячих малюнків, фотозона та багато іншого. Для всієї родини атмосферу грандіозного дійства створювали кращі артисти міста у ході концертної програми “Десно моя синьоока”. Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка прийняв активну уасть у святкуванні  Дня Десни. Співробітники відділу  Катерина Ворожбит та Любов Коваль підготували цікаву інформацію про головну прикрасу нашого міста – Десну. Фонди нашої бібліотеки були представлені на книжковій виставці «Джерело життя», на якій особливий інтерес у відвідувачів заходу викликали репринтні видання рідкісних книжок з золотого ресурсу нашої бібліотеки 1898, 1902 та  1911-1916 років. З нетерпінням будемо чекати на свято у наступному році!







"Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах  на життєвих шляхах."

Олександр Довженко, український драматург.

четвер, 7 червня 2018 р.

Життя в стилі ЕКО




5 червня в регіональному ландшафтному парку "Ялівщина" відбувся екологічний фестиваль "Життя в стилі ЕКО". Організатором фестивалю є партнер Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка – Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Чернігівської обласної державної адміністрації. На учасників фестивалю чекали різноманітні заходи: майстер-класи, екологічні конкурси, розваги, концертна програма.
  Бібліотека брала участь у фестивалі під девізом "Екологія і наука". Працівники відділу документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготували матеріали на теми: "Історія регіонального ландшафтного парку "Ялівщина" та "Цікавинки про тварин Ялівщини". Також для учасників фестивалю був проведений перегляд літератури.
  Свято навколишнього середовища, природи, екології вдалося на славу.