понеділок, 10 вересня 2018 р.

День Десни



 
Десна… річка дитинства, річка, яка дивує, захоплює і має свої таємниці. А знаєте звідки походить її назва?  Якщо подивитися на географічну карту, то Десна прямує на південь, праворуч. На  старослов’янській мові правицю називали десницею. Так і збереглася за річкою назва – Десна. Береги Десни – наче Чумацький шлях! Вона ріднить сотні великих і малих міст, понад 7 тисяч сіл… Краса і велич Десни не виключають і проблем цієї річки – це процеси обміління, вирубування лісів в її заплаві, викиди забруднених стічних вод з населених пунктів, засмічення річки та ряд інших. Для того , щоб привернути увагу громадськості міста до проблем нашої головної артерії та в рамках екологічного виховання Деснянське басейнове управління водних ресурсів м. Чернігова 8 вересня започаткувало святкування щорічного свята Дня Десни. Свято відзначалося  у серці нашого міста, в сквері імені Богдана Хмельницького, там розгорнулася алея майстрів, виставка робіт фіналістів фотоконкурсу та дитяче AQUA-містечко. Функціонували різноманітні майстер-класи на річкову тематику, досліди під мікроскопом, аніматори, аквагрим, ART-сушка дитячих малюнків, фотозона та багато іншого. Для всієї родини атмосферу грандіозного дійства створювали кращі артисти міста у ході концертної програми “Десно моя синьоока”. Відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка прийняв активну уасть у святкуванні  Дня Десни. Співробітники відділу  Катерина Ворожбит та Любов Коваль підготували цікаву інформацію про головну прикрасу нашого міста – Десну. Фонди нашої бібліотеки були представлені на книжковій виставці «Джерело життя», на якій особливий інтерес у відвідувачів заходу викликали репринтні видання рідкісних книжок з золотого ресурсу нашої бібліотеки 1898, 1902 та  1911-1916 років. З нетерпінням будемо чекати на свято у наступному році!







"Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах  на життєвих шляхах."

Олександр Довженко, український драматург.

Немає коментарів:

Дописати коментар