21 вересня – День міста Чернігів

 

Чернігів - древнє поселення східно-слов’янського племені севера. В останній чверті сьомого століття нової ери на вершині високої порослої багатовіковими дубами  (чернами) гори, саме там, де біля  її підніжжя зливаються воедино води річок Десни та Стрижня, виникло невелике слов'янське поселення. Це поселення і стало початком нинішнього Чернігова. Через декілька століть Чернігів перетворився в багате та добре укріплене місто, яке могло гідно суперничати з "матір'ю міст руських" — стольним градом Києвом. недаремно в договорі князя Олега з переможеною ним Візантійською імперією (907 р.) Чернігів названий другим після Києва. У 992 році Чернігів, столиця Чернігово-Сіверської землі, стає центром величезної єпархії, до складу якої до 1118 року входили теритолрії сучасних Чернігівської, Курської, Тульської, Рязанської, Владимирської, Московської і частково Могильовської та Смоленської областей. У місті, територія якого до кінця дванадцятого століття досягла 200 га, а населення — 20 тисяч чоловік, розгортається інтенсивне храмове будівництво. Шкода, що багато зі зведених тоді церков та соборів не збереглися до нашого часу, але і сьогодні у Чернігові височить 5 храмів XI – XII ст., що становить 1/6 частину від загальної кількості існуючих зараз пам'яток давньоруської монументальної архітектури.

 Будучи стольним градом князівства, кордони якого в період його розквіту на північному сході доходили до Мурома, а на півдні включали в себе Тмутаракань (сучасна Тамнь), Чернігів мав міцні укріплення, дерев'яні стіни яких  неодноразово зупиняли орди войовничих степових сусідів та амбіції руських князів.

Його розвиток був перерваний навалою орди хана Батия. У жовтні 1239 року місто було оточене військами хана і незабаром після кровопролитної боротьби захоплене військами Батия 12 жовтня. Місто було пограбоване та зруйноване. Після цієї трагедії Чернігів надовго впадає в запустіння. У другій половині XIV століття Чернігів був приєднаний до Литовської держави. Війна між Литвою та Росією 1501-1503 рр. закріпила Чернігів за Російською (Московською) державою. Захоплене поляками в 1611 році, місто відійшло в 1618 році за Деулінською угодою до Речі Посполитої, під владою якої знаходилося до повстання Богдана Хмельницького. У 1623 р. Чернігову було надано Магдебурзьке право. В 1654 році він увійшов до складу Російської держави. З 1801 року Чернигів став губернським містом утвореної тоді Чернігівської губернії.
У роки Великої Вітчизняної війни місто пережило дворічний період  фашистської окупації (09.09.1941 р. – 21.09. 1943 р.). За цей час у Чернігові та його околицях гітлерівці знищили 52435 мирних жителів та військовополонених, спалили 1740 житлових будинків, зруйнували  більшу частину промислових підприємств, безліч пам'яток архітектури, музеї та бібіліотеки...
Мій любий Чернігів, зараз знов настали для тебе скрутні часи, навала жорстокого та підступного російського війська підійшла до твоїх околиць, тебе нещадно бомбили, руйнували твою красу, але попри все, завдяки мужності твоїх захисників ти вистояв. Ти обов'язково залікуєш свої рани і знов твої старовинні храми та прекрасні парки будуть приваблювати численних туристів і вселяти гордість в серці містян. Я ніколи не залишу тебе, люблю тебе, пишаюсь тобою і вірю в тебе. Обов'язково, сподіваюсь дуже скоро, закінчиться "24 лютого" , всі ми воскреснемо для нового життя в вільній Україні, наші міста відновляться і стануть ще гарнішими. 

Краса старовинного Чернігова переживе віка! Слава і вічна пам'ять героям, які загинули, захищаючи Чернігів і нашу свободу. Віримо в перемогу і наближаємо її всіма засобами!.
Вітаю тебе, мій герой Чернігів, з Днем міста, тисячі років життя! Слава Україні!

 

Література:

Руденок, В. Я.  Путівник по Чернігову  / В. Я. Руденок. - Чернігів : Деснянська правда, 2006. - 63 с. : іл. - (Історичні пам'ятки Чернігова).