Різдво є великим святом, встановленим на спогад про народження Ісуса Христа в Віфліємі. Різдво Христове - одне з найважливіших християнських свят, державне свято в більш ніж 100 країнах світу.
Перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до IV ст. Питання про реальну дату народження Ісуса Христа є суперечливим і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов’язаний з приходом на цей день язичницького солярного свята «Народження Сонця Непереможного», який з прийняттям у Римі християнства наповнився новим змістом.
Згідно з однією із сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся внаслідок одночасного святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня; відповідно, у результаті додавання до цієї дати (25 березня) 9 місяців Різдво припало на день зимового сонцестояння.
Свято Різдва Христового має п’ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) і шість днів віддання. Напередодні, або в день навечір’я свята (24 грудня) дотримуються особливо суворого посту, що отримав назву святвечір, тому що в цей день вживається в їжу сочиво - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, піст святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зорі. У навечір’я свята згадуються старозавітні пророцтва і події, пов’язані з Різдва Спасителя. Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на світанку і вдень, що символізує Різдво Христове в лоні Бога Отця, у лоні Богоматері і в душі кожного християнина.
У XIII столітті, за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка Дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом. Домашні сантони - макети в засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус, поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини - бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: поруч зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах і т.п.
Церковні і народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. В католицьких країнах добре відомий звичай колядування - ходіння по домівках дітей та молоді з піснями і добрими побажаннями. У відповідь колядники отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі та інше, скупих господарів висміюють і загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, ряджені в шкури тварин, це дійство супроводжується гучним веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками стали ходити тільки до родичів, сусідів і близьких друзів.
Про пережитки язичницького культу сонця в різдвяних святках також свідчить традиція запалювання обрядового вогню в домашньому вогнищі - «різдвяне поліно». Поліно урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до хати, підпалювали, одночасно промовляючи молитву і вирізаючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд з християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали його медом, вином і маслом, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.
У дні святкування Різдва встановився звичай заломлювати «різдвяний хліб» - особливі прісні облатки, які освячуються в храмах під час Адвенту, - і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань один одного зі святом.
Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках вбрані ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.
Чим відрізняється Різдво західного обряду від східного
Християни західного обряду святкують Різдво з 24 на 25 грудня, у той час як віруючи східного обряду святкують народження Христа з 6 на 7 січня.
Дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.
Також дещо відрізняється важливість свята. Для Заходу народження Христа – найважливіше релігійне свято у календарі, коли для Сходу важливішим за Різдво є Великдень – день Господнього Воскресіння.
Різдво для католицького світу символізує родинне свято, коли для православних і греко-католиків це передусім – духовне свято.
Окрім того, піст перед Різдвом у них не такий суворий, як у християн східного обряду. Католики і протестанти перед Різдвом мають Адвент – місяць в очікуванні свята, протягом якого люди намагаються більше часу приділяти духовному життю, родині. Дехто, за бажанням, постить.
В обох християнських громад є Святвечір – святкова вечеря з пісних страв. Католики починають частування з оплаток або гостій – тонких хлібних пластин, якими причащають прихожан у церкві. У східному обряді частування починають з куті.
Знаменні події 25 грудня
• У 1923 році вперше на новорічній ялинці в Білому домі (Вашингтон) запалили електричну гірлянду
• У 1969 році американець Артур Блесс відправився в найдовшу в світі пішу кругосвітню подорож. Він подолав за 29 років 55011 км, несучи на собі великий дерев'яний хрест.
• У 1989 році розстріляний румунський диктатор Ніколає Чаушеску і його дружина Олені Чаушеску.
• У 1951 році в Києві введена в дію перша в СРСР електронно-обчислювальна машина.
• У 1855 році в Кінгстоні (Канада) відбулася перша відома нині гра в хокей.
Немає коментарів:
Дописати коментар