21 вересня – День міста Чернігів

 

Чернігів - древнє поселення східно-слов’янського племені севера. В останній чверті сьомого століття нової ери на вершині високої порослої багатовіковими дубами  (чернами) гори, саме там, де біля  її підніжжя зливаються воедино води річок Десни та Стрижня, виникло невелике слов'янське поселення. Це поселення і стало початком нинішнього Чернігова. Через декілька століть Чернігів перетворився в багате та добре укріплене місто, яке могло гідно суперничати з "матір'ю міст руських" — стольним градом Києвом. недаремно в договорі князя Олега з переможеною ним Візантійською імперією (907 р.) Чернігів названий другим після Києва. У 992 році Чернігів, столиця Чернігово-Сіверської землі, стає центром величезної єпархії, до складу якої до 1118 року входили теритолрії сучасних Чернігівської, Курської, Тульської, Рязанської, Владимирської, Московської і частково Могильовської та Смоленської областей. У місті, територія якого до кінця дванадцятого століття досягла 200 га, а населення — 20 тисяч чоловік, розгортається інтенсивне храмове будівництво. Шкода, що багато зі зведених тоді церков та соборів не збереглися до нашого часу, але і сьогодні у Чернігові височить 5 храмів XI – XII ст., що становить 1/6 частину від загальної кількості існуючих зараз пам'яток давньоруської монументальної архітектури.

 Будучи стольним градом князівства, кордони якого в період його розквіту на північному сході доходили до Мурома, а на півдні включали в себе Тмутаракань (сучасна Тамнь), Чернігів мав міцні укріплення, дерев'яні стіни яких  неодноразово зупиняли орди войовничих степових сусідів та амбіції руських князів.

Його розвиток був перерваний навалою орди хана Батия. У жовтні 1239 року місто було оточене військами хана і незабаром після кровопролитної боротьби захоплене військами Батия 12 жовтня. Місто було пограбоване та зруйноване. Після цієї трагедії Чернігів надовго впадає в запустіння. У другій половині XIV століття Чернігів був приєднаний до Литовської держави. Війна між Литвою та Росією 1501-1503 рр. закріпила Чернігів за Російською (Московською) державою. Захоплене поляками в 1611 році, місто відійшло в 1618 році за Деулінською угодою до Речі Посполитої, під владою якої знаходилося до повстання Богдана Хмельницького. У 1623 р. Чернігову було надано Магдебурзьке право. В 1654 році він увійшов до складу Російської держави. З 1801 року Чернигів став губернським містом утвореної тоді Чернігівської губернії.
У роки Великої Вітчизняної війни місто пережило дворічний період  фашистської окупації (09.09.1941 р. – 21.09. 1943 р.). За цей час у Чернігові та його околицях гітлерівці знищили 52435 мирних жителів та військовополонених, спалили 1740 житлових будинків, зруйнували  більшу частину промислових підприємств, безліч пам'яток архітектури, музеї та бібіліотеки...
Мій любий Чернігів, зараз знов настали для тебе скрутні часи, навала жорстокого та підступного російського війська підійшла до твоїх околиць, тебе нещадно бомбили, руйнували твою красу, але попри все, завдяки мужності твоїх захисників ти вистояв. Ти обов'язково залікуєш свої рани і знов твої старовинні храми та прекрасні парки будуть приваблювати численних туристів і вселяти гордість в серці містян. Я ніколи не залишу тебе, люблю тебе, пишаюсь тобою і вірю в тебе. Обов'язково, сподіваюсь дуже скоро, закінчиться "24 лютого" , всі ми воскреснемо для нового життя в вільній Україні, наші міста відновляться і стануть ще гарнішими. 

Краса старовинного Чернігова переживе віка! Слава і вічна пам'ять героям, які загинули, захищаючи Чернігів і нашу свободу. Віримо в перемогу і наближаємо її всіма засобами!.
Вітаю тебе, мій герой Чернігів, з Днем міста, тисячі років життя! Слава Україні!

 

Література:

Руденок, В. Я.  Путівник по Чернігову  / В. Я. Руденок. - Чернігів : Деснянська правда, 2006. - 63 с. : іл. - (Історичні пам'ятки Чернігова).

Трохи про собак

 

   

Сьогодні 26 серпня відзначається Всесвітній день собаки і я, як   велика прихильниця цих тварин, не можу не зробити допис про наших найвідданіших і щирих друзів.

Люди й собаки існують разом тисячі років, а деякі вчені вважають, що саме одомашнювання цих тварин дозволило людству вижити й розвинутися до сучасного стану. В багатьох культурах давнього світу собак вважали вірними друзями, мисливцями, охоронцями і навіть членами родини, а  прикладів бездоганної собачої вірності в історії чи не більше, ніж людської. Сучасний світ стрімко змінюється, але це не стосується ставлення до собак — вони залишаються нашими улюбленцями. Про це свідчить і спеціальне свято, присвячене цим розумним і товариським домашнім тваринам — Всесвітній день собаки, який відзначається 26 серпня.

На думку палеонтологів, близько 60 мільйонів років тому на території сучасної Азії мешкали тварини, схожі за виглядом на ласку. Наукова назва родини цих викопних ссавців — міациди. Вони не залишили після себе прямих нащадків, проте  від них беруть початок всі псові тварини — вовки, лисиці та шакали.Час та місце одомашнювання собак залишаються предметом суперечок, однак поширеною є версія, що вперше це сталося в Європі в часовому проміжку  від 14 до 29 тисяч років тому. Про це свідчить археологічна знахідка  в одній з печер на півдні Франції — скам’янілі сліди маленької дитини та собаки, що 26 тисяч років тому йшли поруч.В одному з найдавніших літературних творів — клинописному Епосі про Гільгамеша собаки згадані в ролі супутників шумерської богині Іннани, яка подорожувала з сімома псами в нашийниках та на повідках. Вважалося, що душа собаки складається з трьох частин — дикого звіра, людини та божества. В побуті шумери використовували собак в першу чергу для захисту житла й худоби від ворогів. Основних собачих порід було дві — хорти, незамінні на полюванні,  а також великі й сильні собаки, схожі на сучасного мастифа, які легко могли протистояти нападу будь-якого хижака.

                                                                    Давні перси

Давні перси вірили, що собаки охороняють місток між світами живих та мертвих. В священній книзі зороастрійців Авесті є розділ, який детально описує користь від собак, правила поводження з ними та кару за жорстокість до цих тварин. Згідно з цим текстом, добре чи зле ставлення до собак має прямий вплив і на потойбічне життя людини, тому перси піклувалися про собак так само, як про людей. Травмованих і хворих тварин лікували, цуценятам обирали хороших господарів, а померлих собак ховали за людським ритуалом.

                                                                Древній Єгипет

 В Давньому Єгипті собаки теж здобули повагу — їх пов’язували з богом Анубісом, який мав собачу голову. Домашніх собак ховали з почестями в храмі Анубіса, а однією з цих тварин був пес Абутью — найперша в історії собака, ім’я якої стало відомим, бо його вказано на надгробку, датованому приблизно 2300 роком до нашої ери. Зображення собак — не рідкість на стінах гробниць фараонів, а шкіряні собачі нашийники в Єгипті прикрашали міддю, бронзою та золотом.

                                                                Давня Греція    

В давньогрецькій літературі є образ триголового пса Цербера, охоронця воріт Аїду — царства мертвих. Також відома історія Аргоса, вірного пса Одіссея з поеми Гомера. Платон називав собак «любителями вчитися» та «тваринами, гідними подиву». Богині Артеміда та Геката зображувалися разом з собаками — мисливськими та сторожовими. Від слова «собака» («кінос») отримала назву грецька філософська школа кініків, які вважали, що для досягнення досконалості треба брати приклад з собак, тобто жити просто, бути вірним, хоробрим та вдячним.

                                                                 Давній Рим

При вході в оселі Древнього Риму на підлозі часто викладали мозаїкою слова Cave Canem — попередження для гостей про те, що в домі живе собака. В кодексі римських законів ці тварини згадуються як охоронці будинків та худоби. Великий римський поет Вергілій писав, що з собаками на сторожі не слід боятися опівнічного злодія, а вчений і письменник Варрон в одному зі своїх трактатів стверджував, що кожна родина повинна мати як мінімум дві собаки. Римляни вважали, що собаки захищають їх і в незримому вимірі — завжди попереджають про наближення чаклунів, привидів та інших потойбічних загроз.

                                                                Давній Китай

В Китаї давніх часів ставлення до собак було своєрідним — крім полювання та охорони, їх могли використовувати в якості їжі та жертвоприношення. Собаку ховали перед будинком або перед міськими воротами і вірили, що це відведе від людей біди та хвороби. З часом замість того, щоб вбивати тварин, для цього ритуалу стали виготовляти солом’яних собак та встановлювати їх при вході в оселю. Для особистого захисту популярними були амулети у вигляді собачих фігур, зроблені з нефриту. Оскільки собаки вважалися передусім охоронцями, а нефрит у Китаї асоціювали з безсмертям, такий амулет захищав людину не тільки в житті, а й після смерті.

Щоб ще більше вдосконалити швидкість, силу, витривалість, гострий нюх та слух собак, люди вивели численні породи, пристосовані до виконання різних функцій. Попри те, що зараз собаки — це здебільшого компаньйони, їх також використовують у поліції, в рятувальних службах, в якості поводирів для людей з інвалідністю, а також в реабілітаційних центрах.

Це свято сприяє тому, щоб люди якомога більше дізналися про своїх звичних супутників по життю — собак, адже зазвичай ми просто їх любимо, не задумуючись про всі важливі переваги, які отримуємо від дружби з цими тваринами.

Часто собаки виступають своєрідним інструментом для взаємодії в соціумі. Зазвичай ми уникаємо зорового контакту з незнайомцями, проте з людиною, яка гуляє з собакою, набагато легше вступити в контакт та знайти тему для початку розмови. Дивно, але собаки вчать нас людяності — вони все прощають і не тримають зла, тому багато хто вважає собак в цьому плані набагато кращими за людей.

Собаки допомагають нам бути здоровими — їх навчають за запахом людини діагностувати деякі захворювання, наприклад, цукровий діабет. При цьому спеціально навчений пес може повідомляти господаря про те, що треба терміново прийняти ліки. Завдяки спілкуванню з собаками людям легше подолати посттравматичні та психіатричні розлади. Доведено, що власники цих тварин мають здоровіше серце та нижчий артеріальний тиск.

Зрештою, собаки є істотами, у вірності яких ніколи не доводиться сумніватися — вони без роздумів ризикнуть власним життям для захисту своїх господарів. Крім того, собаки дарують нам безумовну любов,  інколи терпляче вислуховують наші скарги на життя, а інколи допомагають пережити тяжкі моменти. Тож не любити цих неймовірних тварин просто неможливо. 

 Зараз в Україні триває жорстока, страшна війна з путинською росією, яка загубила багато безцінних життів наших найкращих воїнів, цивільного населення, наших діточок — майбутнє нації. Ворог знищує все живе: людей, тварин, нашу чудову природу, заповідні зони. Але якщо ти людина, то ти залишаєшся нею будь де і наші воїни рятують любе життя навіть в таких нелюдських умовах.

У той час, як підрозділи ЗСУ рятують усіх, кого можливо, а часто роблять це ціною власного життя, російські окупаційні війська влаштовують геноцид українського народу, розстрілюючи беззахисних людей тільки тому, що їм так захотілось. Терор, масові вбивства, мародерство та інші воєнні злочини - це обличчя путінської армії. 

Але добро завжди перемагає зло, віримо в ЗСУ і наближаємо перемогу кожним донатом, волонтерською поміччю, людяністю по відношенню до всього живого.

Свята тижня

 

                        1 серпня — Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування

     ВООЗ рекомендує виключно грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя, причому воно повинно початися вже протягом години після народження і бути «на вимогу» дитини. Пляшок або пустушок слід уникати.
Грудне молоко - ідеальне харчування для новонароджених і немовлят. Воно дає немовлятам всі поживні речовини, необхідні для здорового розвитку, безпечує і містить необхідні антитіла, які допомагають захистити немовлят від поширених дитячих хвороб, таких як діарея і пневмонія (дві основні причини дитячої смертності у всьому світі).

Грудне вигодовування також приносить користь і матерям, так як пов’язано з природним методом контролю над народжуваністю (98% захисту від небажаної вагітності в перші шість місяців після народження). Воно знижує ризик раку молочної залози і яєчників, діабету II типу і післяпологової депресії. Грудне вигодовування сприяє здоров’ю і мами і малюка.
Щорічна літня акція «Тиждень підтримки грудного вигодовування» в усьому світі проводиться починаючи з 1-го серпня. Дата проведення «Тижня підтримки грудного вигодовування» обрана невипадково, цього дня в 1990 році була прийнята Декларація про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування. Цю Декларацію підписали 32 країни і 10 агентств ЮНІСЕФ.
Проходить ця акція під егідою WABA - Міжнародного Союзу, що об’єднує організації та приватних осіб, які вірять у право матері на годування дитини грудьми і право дитини харчуватися материнським молоком. Ця організація присвячуює свою роботу захисту, освіті і підтримці цих прав. WABA працює в тісному співробітництві з ЮНІСЕФ.
Всесвітня акція «Тижня підтримки грудного вигодовування» була задумана як один із стратегічних методів популяризації та підтримки природного вигодовування дітей, для пожвавлення і відновлення, в умовах втраченої традиції - годувати діток грудьми.
Різні організації, що підтримують традиційне природне грудне вигодовування проводять різні заходи для привернення уваги широкої громадськості до даної проблеми. Проводяться роз’яснювальні лекції для вагітних жінок, матерів-годувальниць, для персоналів пологових будинків та ін. За участю засобів масової інформації з’являються репортажі, замітки про користь і необхідність природного вигодовування.

  

 

                                 6 серпня — Міжнародний день «Лікарі світу за мир»

Це міжнародний день, який був запропонований організацією «Лікарі світу за запобігання ядерній загрозі». Він відзначається в річницю дня бомбардування японського міста Хіросіми 6 серпня 1945.
Цей день в певному сенсі є символічним і служить для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів в боротьбі за мир і в запобіганні війни в цілому. Організація відзначає цей день своєю повсякденною роботою.
Ця організація виникла в 1980 році у Франції в результаті відокремлення від іншої знаменитої міжнародної організації «Лікарі без кордонів». З тих пір великі відділення «Лікарів світу» з’явилися у дванадцяти країнах, включаючи США, Швецію і Нідерланди.
Зараз Лікарі світу - незалежний гуманітарний рух. Спільнота, що працює вдома і за кордоном, щоб надати нужденним людям доступ до охорони здоров’я. Завдяки 400 програмами у 80 країнах, в яких беруть участь більш ніж 3000 добровольців, надається медична допомога, проходить робота над усуненням основних бар’єрів для охорони здоров’я.

  

Незвичайні скульптури

 

  Скульптура  називається — "Не падай духом!". Вона встановлена у місті Берген, у Норвегії. Скульптор-Фредрік Раддум. Маленька, але завзята пташка надії намагається підняти людину, що впала духом. Кажуть, що Надія вмирає останньою і не можна дати їй померти. Скульптура створена для тих, кому здається, що він майже зламався і тим, хто підтримує того, хто впав у скрутну хвилину. Дивно, що подібна думка – створити такий твір, спала на думку скульптору – норвежцю, адже за британським рейтингом Норвегія – найпроцвітаюча країна у світі, з найвищим рівнем життя, входить до 10 найщасливіших країн світу, але факт є факт.

Нас ніколи не зламати , віримо в перемогу!

Пам'ятні дати липня

                            7 липня  —День працівника природно-заповідної справи

Розмах, з яким наша сучасна цивілізація навчилася освоювати оточуючі нас землі, по істині може вразити всяку уяву. Вирубати тисячі гектарів лісу, організувати який-небудь кар’єр або влаштувати грандіозне будівництво, видобуток руди або мінералів в промислових масштабах, освоїти степ, рівнину, гірські комплекси, водойми або що-небудь ще - не питання. Досить «обґрунтованої доцільності», «команди з верху», бюджетних асигнувань. Все інше, - технології, людські ресурси та техніка вже на підході. Місяць, рік, два і дика природа відступає. З нею відступає і крихка рівновага, яке встановлювалося в природі століттями і тисячоліттями. Чи правильно це, чи виправдовує досягнута мета всі ці втрати, якими доводиться жертвувати нам заради сьогочасної вигоди?
Як би там не було, але парадокс полягає в тому, що часто, щоб зупинити розбурханий запал сучасних «благодійників» доводиться йти на крайні заходи. Обмежувати,  забороняти і штрафувати, приймати цілу низку актів на законодавчому рівні і в буквальному сенсі ховати неосвоєні подібною діяльністю землі в організованих заповідниках та природоохоронних парках, залучаючи для цього додаткові зусилля, кошти і грамотних фахівців.
Зараз однозначно вже можна сказати, що зусиллями працівників природно-заповідної справи вдалося в значній мірі зберегти від руйнування багато унікальних природних комплексів, сприяючи збереженню біологічного розмаїття та протидіючи екологічному розоренню багатьох регіонів. Це ще далеко не перемога, це всього лише один крок, так як жадібність і політична короткозорість подібні гігантському жорнову, який нещадно розкручується з кожним днем і здатний в лічені хвилини поглинути всіляки, навіть добуті з великими труднощами і сміливі досягнення.
З метою підтримки природно-заповідної справи, враховуючи істотний внесок фахівців та професіоналів, не байдужих людей до сьогодення та майбуття стану нашої природи, на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, 18-го серпня 2009-го року Президентом України, згідно Указу № 629/2009 встановлено професійне свято працівників природно-заповідної справи, який тепер щорічно відзначається 7 липня.

                                                     9 липня —День рибалки

Багато хто з нас, особливо особи чоловічої статі, люблять посидіти де-небудь за вудкою в спокійній обстановці, сподіваючись при цьому на хороший улов. Для деяких рибалку не можливо замінити ні походом в театр, кіно чи прогулянкою в парку. Любителі риболовлі завжди знають свою справу, або, принаймні, знаходять в ньому величезний відпочинок для душі і пристойний заряд бадьорості для тіла, але що можна сказати про тих, хто займається цим на професійному рівні?
Робота професійних рибалок - це не проста праця. Вона часто пов’язана з прямими ризиками і навіть в нашій сучасності, при досить розвинених технологіях вилову, ніхто не може дати гарантій, що все пройде гладко.
Сама професія рибалки є однією з найстародавніших, затребуваних і шанованих професій у світі.
В Україні, після розпаду СРСР, День рибалки був додатково закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95 і досі носить свою назву "День рибалки".
У День рибалки стало доброю традицією проводити різноманітні конкурси та змагання не тільки серед професійних рибальських бригад, а й серед простих любителів рибної ловлі. Це свято не має обмежень по статі або віку і часто об’єднує цілі сім’ї, подаючи привід для гарного і приємного проведення часу на природі, в колі друзів або однодумців. В цей день вітають не тільки всіх, хто поєднав своє життя з цією складною і романтичної професією, а також тих, для кого заняття риболовлею є спортом чи хобі, особливим станом душі чи способом злиття з природою. Рибалки - це особливе, своєрідне братство, яке складається з людей різних занять і віків, це не тільки азарт, але і можливість зануритися у роздуми, і просто гордість, яку може подарувати рибалці його вдалий улов.
В 2023 році День рибалки припадає на 9 липня.

                                                11 липня — Всесвітній день шоколаду

Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню
З найдавніших часів, шоколад використовувався, як напій. Перші сліди його активного вживання, за свідченням археологів, належать ще до 19-го століття до нашої ери. Вони були виявлені на тихоокеанському узбережжі штату Чьяпас, Мексика. В Європу він потрапив після 16-го століття нашої ери. Є думка, що 7 липня 2015 року минуло рівно 465 років з тих пір, як шоколад з’явився в Європі. Однак альтернативний погляд на цю тему не упускає і безпосереднього відношення Христофора Колумба та його сина Фердинанда, які зіткнулися з какао-бобами в четвертій місії Колумба до Америки 15 серпня 1502. Тоді йому і його екіпажу вдалося захопити якесь торгове судно, в котрому серед інших товарів для торгівлі виявилися і какао-боби. Втім, можливо не настільки важливий цей факт, як те, що популярність напою з какао в Європі виникла тільки після відповідного схвалення суспільства, яке помітило його привабливість. Крім того шоколад дуже корисний.
Всесвітній день шоколаду або World Chocolate Day відзначається щорічно 11 липня або 7 липня на заході Європи.
Це свято виникло у Франції в 1995 році. День шоколаду швидко набув популярності і був підтриманий в Німеччині, Італії, Швейцарії, інших країнах як всередині Європейського союзу і за його межами.
У цей день проводяться різноманітні фестивалі та заходи, присвячені цьому чудовому продукту.
Наукою встановлено той факт, що в шоколаді є елементи, які сприяють як відпочинку, так і психологічному відновленню. Темні сорти шоколаду сприяють викиду ендорфінів - так званих гормонів щастя, які впливають на центри задоволення, покращуючи настрій і підтримуючи тонус організму. Так само існує гіпотеза, що шоколад володіє «протираковим» ефектом і здатний сповільнювати процеси старіння. На жаль вчені одностайно констатують той факт, що шоколад сприяє збільшенню маси тіла, але це аж ніяк не є його недоліком. Шоколад багатий поживними речовинами, в тому числі жирами, а значить і калоріями.
Існує думка, що першими навчилися робити шоколад ацтеки. Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-боби.

                                               16 липня  — День бухгалтера України

Офіційне професійне свято наших бухгалтерів - День бухгалтера
Що ми знаємо про бухгалтерів? Чи відомо нам, на скільки вони винахідливі? Наприклад, в 1928-му році Уолтер Димер, який працював бухгалтером в компанії Fleer (США), що виробляє жувальну гумку, винайшов для всіх нас цю саму - жувальну гумку. Справа в тому, що він любив у вільний час експериментувати з рецептами жувальної гумки, якість яких на той час залишала бажати кращого. Під час одного з таких експериментів він випадково натрапив на свій революційний рецепт, котрий дозволяв зробити гумку не дуже липкою, одночасно найбільш стабільною, легко розтягувати, надувати у кульки.
Бухгалтерська справа досить рутинне заняття. Робота з фінансовими документами та ведення бухгалтерії віднімає колосальну кількість сил і часу. Іноді, особливо в кінці місяця, кварталу, року, у фінансових відділах часто виникає підвищена напруга. Проте в році існують особливі дні, в які всі ми маємо прекрасну можливість оцінити і висловити свою вдячність тим, хто займається цим нелегким трудом.
Офіційне професійне свято наших бухгалтерів - День бухгалтера, має щорічний характер і відзначається в Україні на підставі датованного 18-го червня 2004 року Указа Президента України за номером 662/2004. Дата свята була встановлена - 16-го липня, тому що саме в цей день в суверенній Україні, в 1999-му році прийняли довгоочікуваний Закон України, де були закріплені основні положення «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Говорячи по суті, професія бухгалтера шанована в багатьох країнах. Про престиж цієї професії свідчить також і наявність Міжнародного дня бухгалтера, який відзначається 10-го листопада. На ряду з цим існує навіть регіональні святкові Дні бухгалтера, які встановлюються державними установами в деяких областях на місцевому рівні. Все це зовсім не ажіотаж, що виник на хвилі сучасного розвитку та економічного прогресу, адже основні управлінські завдання бухгалтерського обліку - це збір і обробка достовірної і максимально повної інформації про діяльність опікуваного господарюючого суб’єкта, що в свою чергу переслідує не тільки ведення правильної податкової звітності та фінансового контролю, а й життєво необхідно для прийняття рішень, заснованих на економічному аналізі цих даних. На скільки ці рішення будуть вірними, на стільки господарюючий суб’єкт буде почувати себе впевнено і спокійно не тільки сьогодні, а й в найближчій перспективі, на стільки його діяльність буде успішною і приносити користь, йому, його співробітникам і його клієнтам і не тільки з простої фінансової точки зору, але і з соціальної. Ключовою ланкою всього цього є наш невтомний бухгалтер, в День якого ми обов’язково поспішимо висловити йому свою глибоку вдячність.

Інформує календар

 

                     1 квітня  —  День їстівної книги (Міжнародний фестиваль їстівних книжок)

«Деякі книги потрібно спробувати, інші проковтнути, а треті - розжувати і перетравити», - сказав якось сер Френсіс Бекон. Схоже, деякі люди сприйняли його слова буквально і почали практикувати це регулярно. Точніше, раз на рік.
Міжнародний фестиваль їстівної книги, також відомий як День їстівної книги, - це щорічний захід, який проводиться 1 квітня або в найближчі до цієї дати дні в різних країнах світу. І це не першоквітневий жарт, а дуже важлива подія. Вона об’єднує видавців, письменників, ілюстраторів, бібліотекарів і всіх бажаючих любителів книг, які збираються, щоб оцінити їх ... «поживну цінність». Учасники створюють «їстівні книги», які виставляють, фотографують, обговорюють, а потім - з’їдають в той же день.
Перший подібний захід було організовано Джудіт А. Хоффберг і Беатрис Корон у 2000 році, щоб відзначити день народження французького гастроному Жана Антельм Брілат-Саварина (1755-1826), відомого завдяки своїй книзі «Фізіологія смаку: дотепна медитація на їжу», хоча і сама дата 1 квітня, за твердженням ініціаторів свята, також має до нього відношення, бо є ідеальним днем для того, щоб «з’їсти свої слова» (англ. ідіома "to eat one’s words" - взяти свої слова назад).
З тих пір День їстівної книги встиг здобути широку популярність і зараз відзначається по всьому світу. Великі і маленькі заходи проводяться в різних його частинах. Шанувальники книг з Великобританії, США, Австралії, Бразилії, Мексики, Індії, Люксембургу, Марокко, Нідерландів, Італії, Україні, Канаді, Росії, Японії, Гонконгу та інших країн об’єднуються, щоб насолодитися одночасно мистецтвом книжкової справи і майстерністю кулінарів.

Бібліотеки та книгарні часто відзначають цю подію, проводячи конкурси їстівних книжок. Зазвичай для таких конкурсів існує два загальних правила: експонати повинні бути їстівними і повинні мати якесь відношення до книг. Вони можуть візуально нагадувати книгу, або щось розповідати про історію книги, або ж, якщо не вистачило фантазії на більше, просто містити текст. Їх оцінюють суворі судді і запрошена публіка. Нагороди традиційно присуджують в таких категоріях, як: «Найбільш креативна», «Найменш їстівна», «Найкращий смак», «Найсмачніша на вигляд», «Найкращий роман», «Найкраща дитяча книга» і т.п.
У Сполучених Штатах День їстівної книги часто відзначають в зв’язку з Національним тижнем бібліотек, що також проходить у квітні.

                                   1 квітня —  Міжнародний день птахів (День орнітолога)

На січень 2017 року, за даними IOC World Bird List, науці відомо 10 672 видів нині живих птахів (всього 20 344 підвидів), а також 156 видів в даний час знаходяться під загрозою вимирання.
А Ви знали, що єдиний в світі птах, у якої взагалі немає крил, це Ківі. Він живе в Новій Зеландії.
Температура тіла птахів на 7-8 градусів вище, ніж у людини, а серце птаха б’ється близько 400 разів на хвилину. Це під час відпочинку. І близько 1000 ударів в хвилину під час польоту! У польоті птахи здатні розвивати швидкість понад 320 км / год, наприклад це робить сокіл сапсан під час полювання. А ще вони дуже швидко бігають. Знаменитий страус розгоняється до 60 км / год. Деякі види птахів - прекрасні плавці, а самим «розумним» птахом можна назвати звичайного горобця. На 100 грам маси його тіла приходиться 4,37 грамів мозку. Для порівняння: у коня - 0,1 грама мозку на кілограм маси, а у крокодила - не більш 0,007 г / кг.
Міжнародний день птахів відзначається з 1906 року 1 квітня, після підписання та набуття чинності «Міжнародною конвенцією з охорони птахів, корисних в сільському господарстві», до якої, наприклад, Радянський Союз приєднався в 1927 році.
«Міжнародна конвенція з охорони птахів, корисних в сільському господарстві» була підписана 19 березня 1902 року. Її підписали уряди Німеччини, Австро-Угорщини, Бельгії, Іспанії, Франції, Греції, Люксембургу, Монако, Португалії, Швеції та Швейцарії. Вона набула чинності 12 грудня 1905 року і стала першою міжнародною конвенцією в області захисту навколишнього середовища.
У 1918 році новий революційний уряд колишньої Російської Імперії поспішив приєднатися до цього поважного документу, підписавши «Міжнародний договір про перелітних птахів». Це було важливо і для того, щоб продемонструвати і зміцнити свою хитку легітимність в очах світової спільноти і було сприйнято позитивно.8 жовтня 1950 року на зміну документу 1902 року в Парижі було підписано «Міжнародну конвенцію про охорону птахів». На відміну від попереднього документа, конвенція розглядала вже всі види птахів, а не тільки корисні для сільського господарства.
За традицією минулих років, в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки».

В якійсь мірі це є і неофіційним святом орнітологів. Адже кому, як не їм знати особливості птахів і їх потребу в нашій про них турботі. Також цей День є хорошим приводом, щоб привернути увагу громадськості до вивчення і збереження птахів, а також поширенню наукових знань про них. Хто краще знає птахів, ніж орнітолог? Деякі видання та громадськість виступили з ініціативою відзначати професійне свято орнітологів в цей день. Проект DilovaMova.com приєднується до цієї ініціативи.
Тому, хай поки що і не офіційно, але ми вітаємо всіх любителів птахів і професійних орнітологів з Міжнародним днем птахів!
Успіхів вам і всім нашим пернатим!
З Днем птахів!

                                                 4 квітня — Всесвітній день моркви

Святкування Всесвітнього дня моркви відбувається в першій декаді квітня. Почав відзначатися з 2003 року. Мета святкування - підкреслити її користь для здоров’я. Святкові заходи включають популяризацію вживання моркви і рецептів на її основі.
У світі багато свят, присвячених їжі, і, чесно кажучи, святкування деяких з них не дуже корисно для здоров’я. Втім, цього точно не можна сказати про Всесвітній день моркви. Похрумтіти цим життєрадісно помаранчевим овочем дуже корисно для вашого зору, печінки, шкіри, волосся, настрою, взагалі вашого всього. Запитайте будь-якого кролика!
До речі, а ви знали, що морква не завжди була такою помаранчевою? Родом із Середньої Азії, вона спочатку була пурпуровою зовні та жовтою всередині. Її почали культивувати в 7 столітті, і протягом 1000 років вона зустрічалася в широкому спектрі кольорів - червоного, білого, чорного, жовтого, і навіть фіолетового, але тільки не помаранчевого кольору. Перші помаранчеві сорти моркви були вирощені в Голландії в XVI столітті. Деякі джерела стверджують, що патріотично налаштовані голландці вивели моркву такого кольору на честь голландської Оранської королівської династії (нід. Oranje). Втім, достовірних свідчень цьому немає. А ось що точно не викликає сумніву, так це те, що з тих пір морква змінила не тільки колір, але і смак. Вона стала набагато солодшою і соковитішою. На сьогоднішній день це один з найсолодших овочів на Землі (солодше тільки буряк). Крім того, морква - абсолютний чемпіон серед овочів за вмістом вітаміну А. 100 г моркви забезпечить вам 104% рекомендованої добової дози цього вітаміну! В ній також чимало кальцію: в 9 середніх плодах його міститься стільки ж, скільки в склянці молока, що робить моркву незамінним інгредієнтом у веганських рецептах.

Що ж, Всесвітній день моркви, який відзначається, до речі, щорічно 4 квітня, - чудовий привід дізнатися що-небудь нове про цей чудовий коренеплод. Але все ж таки найкращий спосіб відсвяткувати цей день - задуматися над тим, як додати побільше моркви в свій щоденний раціон. Море користі, та й смачних рецептів з морквою теж. Бажаємо вам смачного і корисного Всесвітнього дня моркви!