пʼятниця, 12 листопада 2021 р.

Легкоходіння. "Прогулянки" Емми Гейтвуд

 


10-кілометровий маршрут для пішохідного туризму, який розташований в одному з національних парків Огайо названий на честь дивовижної жінки - Гейтвуд.
Її історія вражає куди більше, адже для неї 10 км були явно дуже маленькою дистанцією.
Емма Гейтвуд (Emma Rowena Gatewood) самостійно без спорядження подолала 3,5 тисячі кілометрів гірської гряди. А потім ще раз. І знову в третій раз.

Довжина Аппалачської стежки становить 3,5 тисячі кілометрів, що робить її найдовшою стежкою у світі для піших походів. Стежка проходить в основному через дикі ліси, зрідка зустрічаючись з населеними пунктами або фермами.
Життя цієї жінки важко було назвати щасливим. Швидше воно було схоже на довгу стежку із страждань.
Незважаючи на те, що на момент своєї смерті у неї було 11 дітей, 24 онуків, 30 правнуків і одна праправнучка, підтримки Емма ніколи ні від кого не чекала, ні від дітей, ні від чоловіка.



Втім, саме чоловік перетворив її життя на пекло з перших днів шлюбу він бив її до напівсмерті, ламав їй ребра, вибивав зуби, залишав сильні синці.Часто жінці доводилося тікати від тирана в ліс. Тільки там Емма відчувала себе у безпеці. Відомо, у той час розлучитися було важко, та й чоловік погрожував їй, що якщо вона вирішить піти в суд, він закриє її в психлікарні. Тільки в 53 Емма домоглася розлучення, через 34 років шлюбу.

Одного разу Гейтвуд прочитала про унікальну стежку в National Geographic і їй здалося, що "це була б чудова витівка", пройти її. У 1955 році, коли Еммі було вже 67 і всі звали її бабусею Гейтвуд, вона сказала своїм дітям, що піде прогулятися, а сама пішла в довгу подорож Аппалачською стежкою.
Вже пізніше жінка зізналася, коли вона все-таки дійшла до кінця стежки, затія не була такою чудовою.
Гейтвуд не особливо готувалася до свого походу: "взула кеди, поклала в сумку ковдру, плащ і клейонку від дощу, і пішла".



Через 142 дні, схуднувши на 15 кілограмів, Гейтвуд безперешкодно дісталася до кінцевої точки маршруту, не маючи підготовки та спорядження: замість спеціального взуття у мандрівниці були звичайні кеди, замість намету і спального мішка - фіранка для ванни і армійська ковдра. Список інших речей настільки малий, що його можна привести повністю: куртка, светр, шарф, шапка, мило, рушник, пластир, антисептик, маленька кружка з чайною ложкою, дві пластикові пляшки для води, ліхтарик, сірники і складаний швейцарський ніж. Все це вмістилося в невеликій саморобній сумці через плече. У неї не було ні карти, ні компаса, ні путівника. Маючи лише невеликий запас сиру і горіхів, решту їжі вона знаходила в лісі.
Коли Емма досягла південних штатів, про неї дізналися в Associated Press. Пізніше Sports Illustrated написав про неї величезну статтю. Весь цей час бабуся Гейтвуд йшла і йшла з одного штату в інший. У кожному новому населеному пункті її зустрічали журналісти, незнайомі люди стали допомагати їй з їжею і нічлігом, так що до кінця своєї подорожі бабуся Гейтвуд була вже знаменитістю. Її навіть запросили на телебачення.
Коли Еммі було 72 вона знову вирушила Аппалачською стежкою. А через три роки ще раз.
Більш того, бабуся Гейтвуд не обмежилася цим монументальним маршрутом. Вона також подолала Орегонську стежку (3200 км), проходячи у середньому по 35 км в день.  І завжди незмінно подорожувала одна і без нічого. В середньому в день вона долала 22 милі (35,5 км).
В кінці 60-х «бабуся» стає кумиром величезної кількості туристів. Виникає новий напрям в туризмі - ультралегкий туризм, де використовується мінімум легкого і простого спорядження. Емма Гейтвуд використовувала свою популярність в боротьбі за мир, закликаючи людей жити в злагоді з природою. Під час військових дій з боку США в Кореї і В'єтнамі, Емма Гейтвуд часто виступає з лекціями в університетах, в церквах, дає інтерв'ю на радіо і телебаченні. Для примирення воюючих чорношкірих банд Нью-Йорка Гейтвуд збирає вісім ватажків і відправляється з ними в гори. Вона називає себе «Пілігримом Миру». Її подорожі не мали будь-якої організаційної або фінансової підтримки. Все те невелике, що їй було необхідно, Емма Гейтвуд отримувала від випадкових людей.



«Прогулянка» бабусі Емми розтягнулася майже на 30 років. Всі ці роки вона на своєму прикладі показувала, що для щастя, для життя в гармонії потрібно зовсім не багато. Пройти пішки десятки тисяч кілометрів їй допомогли віра в успіх, позитивне ставлення до життя і любов до людей. Її шлях перервався так само несподівано, як і почався. Емма Ровена Гейтвуд загинула в автокатастрофі у віці 85 років.
Вона часто говорила: «Найпрекрасніша річ, яку може робити будь-хто - це ходити! До того ж, це дешево!».


За ці подвиги Гейтвуд по праву називають основоположницею цілого напряму в туризмі, яке отримало назву «легкоходіння».

понеділок, 4 жовтня 2021 р.

Всесвітній день захисту тварин


Сьогодні, 4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення.
Наше відношення до тварин це перевірка на людяність, на здатність гармонійного співіснування з природою та її мешканцями.
Ми не одні у цьому світі, і яким би зубожілим він був без братів наших менших. І це не просто слова.. "брати наші менші", це наші сусіди по планеті і в них є такі ж права на існування без болю та голоду, як і у нас з вами. Тварини приносять у наше життя різномаїття кольорів, радість від спілкування, душевну гармонію. 

Ідея Міжнародного дня тварин була вперше проголошена німецьким письменником та зоозахисником Генріхом Циммерманом. Він організував вперше громадські зібрання з цієї нагоди 24 березня 1925 року у Берлінському палаці спорту. А вже у 1931 році міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який проходив у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня всесвітнім днем тварин. Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4-го жовтня 1226-го року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин.



Перше товариство захисту тварин з’явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі, в будівлі ЮНЕСКО, урочисто проголосили Декларацію прав тварин. У 1981 році створено Всесвітнє товариство захисту тварин, у складі якого більше 300 організацій з усього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім’ї. 

В Україні День захисту тварин святкується починаючи із 2000 року.

На сьогодні у світі діє цілий ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і угод світового, європейського, регіонального та міждержавного рівнів, які є чинними й для України. Серед них: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенція з охорони дикої фауни, флори та природних місць перебування в Європі (Бернська конвенція), “Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення” (CITIES).

В нашій країні відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Конституцією України, Законами України „Про тваринний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про мисливське господарство та полювання”, „Про захист тварин від жорсткого поводження”, “Про Червону книгу України” та іншими нормативно-правовими актами.



У світі є багато речей, що загрожують нашим „меншим братам”. Щодня природні ресурси використовуються зі зловживанням, водно-болотні угіддя та ліси руйнуються через будівництво нових міст, а місця проживання живих істот перетворюють на асфальтні дороги. Крім того, незаконна торгівля дикою природою та браконьєрство призводять до зникнення цілих популяцій.

Згідно зі статистикою, щогодини з лиця Землі зникають безповоротно три види тварин. Щодня зникає більше 70 видів фауни і флори. За 25 останніх років біологічне різноманіття Землі скоротилося більше ніж на третину.

День тварин – це привід нагадати людям про їхню відповідальність, підвищити свідомість суспільства щодо необхідності захисту тварин.
Захищаючи тварин, ми захищаємо і своє право на повноцінне життя у всьому його різноманітті.



понеділок, 6 вересня 2021 р.

Екофестиваль "Життя в стилі ЕКО"


4 вересня на території парку природи «Беремицьке» (с. Беремицьке, Остерська міська територіальна громада, Чернігівський район) відбувся четвертий щорічний екологічний фестиваль «Життя в стилі ЕКО». Організатором заходу виступив Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації. На запрошення організаторів відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук Чернігівської ОУНБ ім. В. Г. Короленка прийняв участь у заході, організувавши перегляд літератури за тематикою: «Природа лікує» та «Дивовижні тварини». 







Для дітей молодшого шкільного віку була проведена ековікторина  «Вгадай мене», за правильні відповіді дітки нагороджувалися приємними і милими призами, як то: кепочки, блокноти, ручки, екоторбинки, цукерки тощо.  Захід пройшов в щирій, невимушеній обстановці, з дитячим сміхом і гарним настроєм.


Наші враження від екофестивалю дуже позитивні. Для учасників фестивалю було організовано багато пізнавально-розважальних локацій:  Містечко майстрів»; фотосушка «Будь ЕКО»; «Рекреаційний потенціал Чернігівщини»; «Електротранспорт – екотранспорт майбутнього»; «Альтернативна енергетика»; «Зберігаємо та збільшуємо ліси Чернігівщини»; «Захисти екосистему»; «Збережемо річку для наступних поколінь»; екологічні ігри, «Допитливий ботанік», «Зелене місто майбутнього»; майстер-класи (плетіння з газетного паперу; створення екологічного постеру; орігамі «Червона книга України»; плетіння віників для підгодівлі тварин; виготовлення еко-сувенірів ; екскурсія парком природи «Беремицьке»; ознайомлення учасників фестивалю з навичками надання першої долікарської допомоги. Артистами Чернігівської обласної філармонії була підготовлена чудова концертна програма.




Особливі враження від відвідування зоопарку на території парку дикої природи «Беремицьке».  Зоопарк знаходиться у приватній власності. І на мою думку, саме такими і мають бути зоопарки, де тварини почувають себе вільно і дуже комфортно. 



Чудово облаштована територія, великі загони для тварин, все чистеньке і гарна природа навкруги милують око. Тварини доглянуті, відгодовані, мають потомство.  Є цікаві окремі локації, як то: куточок диких котів, які водяться на території України; міні зоопарк з козликами, поні та іншими тваринами. І дорослі і діти були в захваті.
 Дуже вдячні Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації за запрошення прийняти участь у заході. Сподіваємося  на подальшу плідну співпрацю у вихованні дбайливого ставлення до природи й ефективного використання її ресурсів, пропагуванні екологічних знань, здорового способу життя, привернення уваги громадськості до пам’яток природи та їхньої охорони.
Як зауважив Антуан де Сент-Екзюпірі: «Всі ми пасажири одного корабля на ім'я «Земля » і пересісти з нього просто нікуди».
Тож привчаємо наших дітей берегти  природу, цінувати її дари, дбайливо ставитися до всьго , що тебе оточує. 






четвер, 26 серпня 2021 р.

Наші виставки


День пасічника почали відзначати 19 серпня з 1997 року, він встановлений Указом № 815/97 Президента України Леоніда Кучми "на підтримку ініціативи Міністерства агропромислового комплесу України та Спілки пасічників України". Мед - продукт вічності. Він має один з найвищих показників дати зберігання серед харчових продуктів. Уявіть, знайдений в гробницях фараона, запечатаний в глечиках мед, до цього часу залишається їстівним і придатним для вживання. Ця довговічність пояснюється його хімічним складом. Бджільництво – дуже важлива галузь для економіки України. У нашій країні є Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, заснований 1989 року, Спілка пасічників. Робота з бджолами захоплює, напевно, будь-кого, хто хоч раз був на пасіці, вдихав медовий аромат, слухав гудіння бджіл-трудівниць, бачив їхні дивовижні «будиночки».
Мед дуже корисний для здоров’я і це помітили давно. Перші свідчення про мед, котрий застосовується для медичних цілей, датується часом стародавньої Месопотамії. Оскільки речовина настільки негостинна для бактерій, її часто використовували для захисту від інфекції при порізах і опіках. Сьогодні мед також використовується в якості природного лікування лупи, виразок шлунка і навіть деяких видів сезонних алергій. Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду - українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.


                                                              


                                                                    Зосима і Саватій
                                                              Покровителі бджільництва

Здавна бджола на Україні вважається священною комахою. Це створіння і справді не може не викликати в кого цікавість, в кого здивування, в кого, навіть, острах.
Спостерігаючи за життям бджолиної сім’ї людина знаходила в ньому багато повчального і для себе. Не дивно, що в народі стільки приказок про бджолину працьовитість, рішучість, з якою вони захищають своє житло від сторонніх посягань і, звичайно ж, про мед.
Минали часи і бджола ставала більш зрозумілою, люди почали тримати їх у саморобних житлах, поближче до свого дому. У народі вважають, що саме Зосима і Саватій навчили людей правильно утримувати свою пасіку. Саме при житті цих святих, у п’ятнадцятому столітті крилаті трудівниці почали "приручатись". Тому і не дивно, що на іконах вони зображені з різним пасічним знаряддям того часу: драбиною, вірьовкою, навіть, сокирою чи ножем.
Ікона, яку ви бачите вгорі зображає святих старців, що знімають рій. Чи не здається вам, що вона є одночасно і невеликим посібником для пасічника?
В минулі часи при вході на пасіку обов’язково була ікона з зображенням Зосими і Саватія, а пасічник не помолившись не починав свою працю. Це важливо і сьогодні – на пасіці нічого робити не тільки людині з брудними руками чи в брудному одязі, а і з брудними помислами на душі.

До Дня пасічника відділ документів з економічних, технічних, природничих та сільськогосподарських наук підготував книжково-ілюстративну виставку «Цілющі властивості меду». Тут представлені книги та статті з періодичних видань, де можна знайти відповідь, як треба правильно і раціонально вести пасічне господарство, щоб одержувати від бджіл високоякісний мед та інші корисні продукти бджільництва.

 


вівторок, 8 червня 2021 р.

8 червня – Всесвітній день океанів (World Ocean Day)


 8 червня 1992 року на Всесвітньому саміті ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (Бразилія) з ініціативи Канади було прийнято рішення про щорічне проведення Дня океанів. Починаючи з 1993 року цей день відзначали неофіційно в багатьох країнах світу. У 1998 році – в Міжнародний рік океану – Всесвітній день океанів був визнаний Міжурядовою океанографічною комісією (МОК) ЮНЕСКО. 5 грудня 2008 року в Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 8 червня було офіційно визнано як Всесвітній день океанів, який будуть відзначати, починаючи з 2009 року.

Всесвітній день океанів – день, який дає привід нагадати про те, що Світовий океан є колискою життя на нашій планеті, 70% якої вкрито водою, ресурси океану – запорука розвитку і подальшого існування людської цивілізації, його простори – арена світової торгівлі. Роль Світового океану в регулюванні клімату є системоутворюючою, його води – один з основних поглиначів вуглекислого газу.

                                                           Факти про Світовий океан


1. Світовий океан займає більш ніж 70% поверхні Землі та є головним джерелом кисню. Тим не менш, наразі його вивчено тільки на 2-5%.

2. Опинившись на глибині понад 3,5 тисячі метрів, велика ймовірність зіткнутися з невідомим науці видом тварини. Також є великий шанс наштовхнутися на сміття.

3. Світовий океан ділиться на чотири основні частини: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан. З 1918 до 1953 рік Міжнародна гідрографічна організація роки виділяла також п'ятий, Південний океан (Південний Льодовитий або Антарктичний океан), проте на сьогодні в нього немає чітко окресленого північного кордону.


4. Тихий океан – найбільший у світі. На його частку випадає більш ніж половину всіх рослинних і тваринних організмів Світового океану. Найменший і наймілководніший – Північний Льодовитий океан.

5. Середня глибина Світового океану – 3795 метрів, а середня температура – +5 градусів. Загальний об'єм його вод – 1340-1370 мільйонів кубічних кілометрів.

6. Найглибшим місцем в океані є Безодня Челленджера в Маріанській западині, розташована в Тихому океані поряд із Маріанськими островами. Її максимальна глибина – 11 кілометрів 22 метри.

7. Води Світового океану складають майже 96% всієї води на Землі. Якщо прісну воду розподілити по поверхні океану, товщина її шару складе близько 1,25 метра.


8. У Саргасовому морі, районі кругообігу вод в Атлантичному океані, є велика пляма пластикового сміття. Вона продовжує розростатися завдяки течіям, які концентрують все викинуте у Світовий океан сміття в одній його частині.


9. У Всесвіті існують так звані планети-океани, які складаються переважно з льоду, скелястих порід і металів та повністю можуть бути покритими водою. На сьогоднішній день наукою відкрито одну таку планету – GJ 1214 b.

10. Колись вважалося, що джерелом усього життя на нашій планеті є Сонце, але відкриття живих організмів у недоступних для сонячного світла глибинах океану спростувало цю думку.


 

четвер, 27 травня 2021 р.

Цікавинки звідусюди

 Досвід японців, який зацікавить всіх небайдужих до охорони природи і довкілля.


 В Японії створили «зелену» газету, у папір якої додано насіння рослин.


Газета The Mainichi щодня розходиться по всій країні тиражем, який налічує понад чотири мільйони екземплярів і приносить дохід близько 80 мільйонів ієн (понад 700 тисяч доларів).

Творці одного з відомих японських періодичних видань The Mainichi вирішили привернути увагу читацької аудиторії незвичним способом. Вони випускають газету на 100% із переробленого паперу, у який додано насіння рослин.

Про це йдеться на сайті The Epoch Times. Замість того, щоб після прочитання газету просто викидати, її можна використати як розсаду. Для цього потрібно всього лише розірвати листи на дрібні шматочки, посадити їх у землю та поливати. Папір у ґрунті розкладеться, а насіння через декілька тижнів дасть пагони.



Папір, який можна посадити, – це суміш із переробленого паперу, води й насіння, і його досить просто зробити самому. Насіннєвий папір виготовляють із матеріалу, що був у вжитку, а насіння додають у процесі варіння целюлози.

Хоча ідея газети з насіннєвого паперу не абсолютно унікальна, вона здобула шанувальників серед читачів видання і продовжує залучати нових покупців.

Концепція була розроблена одним із найбільших рекламних агентств Японії Dentsu Inc, яке співпрацює з The Mainichi, і принесла успіх. Газету з насінням називають «зеленою» і екологічною. Цим проєктом видавці слідують її девізу, який звучить як: «The Mainichi вживає заходів не тільки шляхом оповіщення, але й шляхом вирішення глобальних проблем».

Ініціативу «посади газету» поширюють також у школах, щоб підвищити серед підростаючого покоління обізнаність про проблеми переробки та важливості утилізації відходів. Однак варто пам'ятати, що деякі види паперу (глянцевий та ін.).

Фото: The Epoch Times