Природа лікує.

 

 

Лікарські рослини. Ще в давнину люди навчилися лікувати різні хвороби травами. Вони щиро вірили, що рослини мають чарівну силу. Тому й назви давали їм гучні і промовисті – дивосил, звіробій, чистотіл, календула. Воно й справді, більшість рослин має цілющу здатність. Ростуть вони повсюди: і в лісі, і в полі, й на луках. А чимало їх ми сіємо на ланах та городах. Щоб користуватися лікарськими травами з користю, а не шкодою для здоров’я, треба добре знати їхні властивості. Яку рослину називають квіткою щастя? А які допоможуть боротися зі стресом чи інфекціями? Експертка із садівництва Тоня Лесик розкриє секрети збирання лікарських трав.

Збирати лікарські трави наші предки починали після Івана Купала. Вважалося, що саме цього дня вони набирають магічної життєдайної сили.

Насправді, у цьому дійсно є сенс. Більшість лікарських трав закінчують накопичення корисних речовин і дозрівають у середині літа.

В українських лісах росте багато лікарських трав:
  

• звіробій допомагає в разі захворювань шлунково-кишкового тракту, ще його називають квіткою щастя, тому що він підвищує рівень серотоніну;
   

• деревій звичайний зарекомендував себе як відмінне кровоспинне і заспокійливе;
   

• материнка звичайна часто використовується для лікування жіночих хвороб і в разі безсоння, як заспокійливе;

   

• чебрець або тим'ян можна використовувати не лише як приправу, він має чудові антисептичні та бактерицидні властивості; якщо заварити його з чаєм, він надаватиме тонізувальну дію;
  

  •  календула на городі відлякуватиме шкідників, а якщо використовувати її в разі порізів або опіків, вона загоюватиме рани, також нею можна полоскати горло і ясна;

   

• ромашка лікарська відмінно зарекомендувала себе як знеболювальне та антисептичне, вона допомагає впоратися з безсонням і втомою;

   

• шавлія лікарська використовується для лікування хворого горла, проблем з легенями та дихальними шляхами;

   

• чорнобривці в чаї допомагають боротися із застудою, а підсушені пелюстки стануть приправою, яку називають імеретинським шафраном. З чорнобривців можна зробити аджику - якщо гострий перець, часник, листя чорнобривців і спеції подрібнити й перемішати, можна отримати чудову приправу до м'яса або риби.
   

• Калина звичайна. Поширена майже по всій Україні. Запаси сировини значні. У науковій медицині застосовується кора калини як кровоспинний, заспокійливий засіб, знижує кров'яний тиск, а плоди використовують як сечогінний і вітамінний засіб, при шлункових і простудних хворобах.  

    

• Шипшина собача. Росте на схилах, узліссях, рідше під пологом мішаних і листяних лісів, уздовж доріг, на пустищах. У медицині плоди застосовують при хворобах печінки, нирок, сечового міхура, серця, при підвищеній кислотності шлункового соку, туберкульозі легень. З них готують препарат холосас. Пелюстки, уварені з медом, застосовують при рожистих запаленнях шкіри, відвар коренів — при каменях у нирках і гіпертонії; гілки — при дизентеріях і розладах кишково-шлункового тракту. Маслянистий екстракт та олійка шипшини використовують зовнішньо при трофічних виразках, деяких захворюваннях шкіри і слизових оболонок.

  

• Глід колючий. Кущ росте у парках, по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах у Закарпатті. Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i плоди. Застосовують при розладах серцевої діяльності, при безсонні. Понижує збудливість нервової системи, тонізує серцевий м'яз, посилює кровообіг у судинах серця і мозку, знімає неприємне відчуття у ділянці серця, знижує кров'яний тиск і поліпшує загальний стан.

   

• Бузина чорна. Бузина чорна росте в підліску листяних і мішаних лісів, по чагарниках, на лісових порубах, узбіччі лісових доріг, на узліссях. Світлолюбна рослинаУ медицині застосовують квітки, квіткові бруньки й листки. Їх використовують як потогінний і сечогінний засіб, при простуді, кашлі, для інгаляції та полоскань, а препарати з них - при ларингітах, бронхітах, грипі, захворюванні нирок і сечового міхура, при невралгіях.

  

• Беладонна. Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Міцний відвар коренів призначають при захворюванні нервової системи. З коренів і листків одержують атропін. Коріння збирають восени (вересень-жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях. Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.

  

  • Валеріана лікарська. Валеріана лікарська росте у вільшняках, на сирих і заболочених луках, у сирих листяних і мішаних лісах. Поширена майже по всій Україні. У медицині застосовують кореневища з коренями валеріани що заспокійливо діє на нервову систему; при запамороченнях, безсонні, астмі, болях у животі і спазмах кишечнику, хворобах щитовидної залози, як протиблювотний і глистогінний засіб.

   

• Кропива глуха. Росте у листяних і мішаних лісах. Поширена у західному Поліссі та Лісостепу. З лікувальною метою у медицині використовують віночки квіток глухої кропиви білої при катарі дихальних шляхів, малярії, хворобах селезінки, як кровоспинний засіб при легеневих кровотечах, при хворобах сечових шляхів, проти захворювань шкіри, екзем, золотухи, від грижі. Застосовують кропиву як тонізуючий засіб, при болях у грудях і шиї, для збудження апетиту. Корінь настояний на спирту, тамує зубний біль. Зовнішньо застосовують для очищення шкіри від фурункулів, припарки — при пухлинах і опіках.  

Час збирання лікарських рослин залежить від того, яку саме частину рослини ми плануємо використати. Листя м'яти та меліси потрібно збирати до початку цвітіння. Якщо потрібні квіти, збирати їх слід під час максимального розкривання квітів. Вирушати на збирання трав потрібно вранці, але не рано, а коли роса вже зійшла. Треба взяти із собою ніж чи ножиці, не варто виривати рослини з коренем.

Після збирання потрібно перебрати трави, відібрати пошкоджені та розкласти на сушіння. Можна відразу зібрати чайні букети, зав'язати мотузкою та підвісити для просушування.

Заварювати трави потрібно не окропом, а гарячою водою 90-95 градусів. Настоювати трав'яний чай потрібно 10-15 хвилин.

Доброго всім здоров'я!