День працівників статистики в Україні
Що це за день?
У відповідальні моменти життя ми всі потребуємо достовірної, чіткої та доступної інформації, яка є незалежною від емоцій чи інтересів інших осіб. Саме тоді на допомогу приходить статистика. Маючи змогу проаналізувати об’єктивні, «сухі» числа, ми отримуємо більше можливостей, а суспільство в цілому — більш ефективну економіку, політику та дієві соціальні програми. Для того, щоб офіційна статистика в нашій країні відповідала світовим стандартам, працівники цієї сфери прикладають багато зусиль. Саме їх праці присвячено професійне свято — День працівників статистики в Україні, який відзначають щорічно 5 грудня.
Як виникла ідея відзначати День працівників статистики в Україні?
Початкові форми статистики з’явилися в дуже давні часи. З виникненням перших державних утворень у їх правителів виникла потреба знати, скільки вони мають земель, майна та підданих. Тому збір статистичних даних можна вважати одним з головних факторів розвитку будь-якої держави.
Способи підрахунків у давнину відрізнялися від сучасних. Цікавим способом дізнавався про кількісний склад свого війська Дарій, цар Персії — кожен воїн клав по одному каменю у визначеному місці. Скільки збиралося каменів — стільки людей налічувало військо.
В Русі збір статистичних даних був однією з важливих функцій держави. В давніх хроніках, що дійшли до нас з того часу, згадується про підрахунки кількості церков, монастирів та інших споруд у містах.
Також давньоруські князі вели облік населення з метою оподаткування. Коли Русь була під владою татаро-монголів, перепис населення проводився досить регулярно — монгольські хани заздалегідь планували кількість данини, яку могли зібрати.
В 1649 році Богдан Хмельницький провів перепис населення, який можна вважати найпершим на державному рівні — так званий перепис козацького стану.
Пізніше в Російській імперії, куди входила й Україна, створили спеціальні губернські та земські статистичні бюро.
Результати, що отримували українські статистики, не завжди співпадали з офіційною думкою царської влади. Так, Павло Чубинський, більше відомий як автор слів українського гімну, проводив значущі та правдиві статистичні дослідження, за що був відправлений на заслання до Архангельську.
В XIX столітті в університетах Харкова та Києва з’явилися кафедри статистики. Українським статистиком Дмитром Журавським було розроблено теоретичну основу та систему статистичних показників.
В часи Радянського Союзу статистичні органи в Україні працювали дуже активно. Часто проводилися переписи населення та досліджувалися різноманітні показники народного господарства.
Але тоталітарна система не могла допустити оприлюднення об’єктивних даних, якщо вони не відповідали проголошеним досягненням. Працівники статистики, які намагалися протидіяти фальсифікаціям, піддавалися репресіям.
Деяке піднесення статистика відчула після Другої світової війни, коли для відновлення країни керівництву потрібні були правдиві дані. Але вже у 70-х роках з гальмуванням економіки влада почала замовчувати або надавати неповні статистичні відомості. Це викликало викривлення інформації щодо України не тільки всередині держави, але і в міжнародному середовищі.
Після здобуття незалежності Україна почала будувати свою систему офіційної статистики відповідно до європейських та світових вимог.
День працівників статистики в Україні в історії
1992
В незалежній Україні прийнято Закон «Про державну статистику».
2000
Прийнято Закон України «Про Всеукраїнський перепис населення».
2002
Президент Леоніда Кучма своїм указом встановив День працівників статистики в Україні — 5 грудня.
2004
Видано указ Президента України про Державний комітет статистики, де закріплено статус комітету як центрального органу виконавчої влади.
2010
Державний комітет статистики реорганізовано в Державну службу статистики України.
Часті Питання та відповіді про День працівників статистики в Україні
•Як термін «статистика» увійшов у користування?
Замість «державоведення» цей термін вперше застосував німецький вчений Готфрід Ахенваль у 1746 році.
•З якими іншими науками пов’язана статистика?
Статистична наука має найтісніший зв’язок з математикою та економічною теорією. Водночас більшість природних та суспільних наук спираються в своїх висновках на статистичні дослідження.
•Коли в Україні востаннє проходив перепис населення?
У 2001 році. Це був перший і поки що останній Всеукраїнський перепис населення.
•Як часто має проводитись перепис населення?
Нормативні документи ООН вказують, що країни повинні проводити перепис один раз на десять років.
Як відзначати День працівників статистики в Україні?
Перш за все, це професійне свято всіх працівників статистичної сфери України. Тож, цього дня вони приймають вітання від очільників держави та керівників місцевого рівня. Державні органи проводять інформаційну кампанію в засобах масової інформації для ознайомлення населення з завданнями та досягненнями вітчизняної статистики.
У святковий день не дуже хочеться читати серйозні відомості офіційної статистики, але нас можуть здивувати та розважити цікаві статистичні дані. Наприклад, що українці найчастіше шукають в інтернеті або на що витрачають найбільше грошей.
А можна прочитати книжку «Статистика. Короткий курс у коміксах» Ларрі Гоніка, яка в гумористичній та доступній формі знайомить з усіма основними поняттями сучасної статистики.
У кіно теж можна знайти приклади застосування цієї науки в повсякденному житті. Наприклад, подивитися фільм «Людина, яка змінила все» — щоб зрозуміти, як часом можна досягти успіху, спираючись на статистичні показники.
Також неодмінно маємо привітати всіх своїх знайомих статистиків та подякувати їм за важливу та непросту роботу.
Чому важливий цей день?
Державна статистика є дуже важливою для кожної країни, тому що вона має вплив на все суспільство — на соціальну сферу, владні органи, міжнародні організації та бізнесові структури.
Українська статистика зараз відчуває необхідність реформування та осучаснення. На сьогодні бракує якісної статистичної інформації для правильних рішень на державному рівні.
Давно існує потреба сучасного перепису населення, якого не було вже майже двадцять років. Неможливо ефективно керувати країною, не маючи уявлення навіть про кількісний та якісний склад населення.
Пересічному громадянину не завжди легко знайти потрібну статистичну інформацію, так як у нас досі не створена єдина система даних.
День працівників української статистики покликаний не лише проінформувати про плани й досягнення, але й привернути увагу громадськості та держави до недоліків та проблем статистичного відомства в нашій країні.
Генеральна Асамблея ООН в 1985-му році на 40-й сесії у спеціальній резолюції запропонувала урядам відзначати 5 грудня як «Міжнародний день волонтерів в ім'я економічного і соціального розвитку» (резолюція № A/RES/47/3), закликавши їх дійснювати заходи для спонукання людей у всіх сферах діяльності пропонувати свої послуги як волонтерів.
Міжнародний день волонтера відзначається багатьма неурядовими організаціями, громадянським суспільством та приватним сектором. Він також підтримується програмою волонтерів ООН.
У своїх щорічних посланнях з нагоди Дня волонтерів Генеральний секретар ООН високо оцінює роль і значення волонтерів незалежно від того, який конкретно діяльністю вони займаються. Він зазначає використання інформаційних технологій в волонтерській діяльності: у створенні баз даних і вебсайтів, розробці навчальних планів для шкіл, а також інших завдань, які можна виконати з домашнього комп'ютера. Генеральний секретар закликає уряди створювати більше можливостей для добровольців в ім'я розвитку.
Волонтерство як офіційний рух було створено у 20-х роках 20 століття. У 1920 році у Франції молодь вигадала волонтерський проєкт, який полягав у відновленні ферми, котра постраждала під час Першої світової війни.
В України активна волонтерська діяльність розпочалась у 2014 році під час Революції Гідності. Наразі на сході країни триває війна, де бере участь дуже багато волонтерів: військових та простих людей, які допомагають збирати кошти, ліки, одяг тощо, а також займаються транспортуванням.
Щороку 5 грудня за підтримки продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) відзначається Всесвітній день ґрунтів (World Soil Day).
Вперше з ініціативою встановлення Всесвітнього дня ґрунтів виступив Міжнародний союз ґрунтознавства (IUSS) у 2002 році. Однак лише у грудні 2013 року на 68-ій Генеральній Асамблеї ООН 5 грудня було офіційно проголошено Всесвітнім днем ґрунтів.
Основна мета Всесвітнього дня ґрунту – привернути уваги до значення ґрунтів як одного з найважливіших компонентів продовольчої безпеки, здоров’я екосистем та благополуччя людей. Відзначення цього дня має згуртувати світову спільноту для захисту природних ґрунтів від виснаження, руйнації, деградації, а також для відтворення їх родючості.
Ґрунти забезпечують життєво необхідні екосистемні функції та відіграють важливе значення у формуванні продовольчих систем. За підрахунками, 95 відсотків нашої їжі прямо чи опосередковано надходить з ґрунту. Ґрунти є основним засобом виробництва не тільки продуктів харчування та кормів для худоби, а й палива, природного волокна і лікарських засобів.
Склад ґрунту – це приблизно 45% мінеральних речовин, 25% води, 25% повітря і 5% органічної речовини, яка є ключовим елементом в циклі обороту вуглецю в природі та допомагає нам в процесах пом’якшення клімату і адаптації до його змін.
Важливе значення мають шари ґрунту, що залягають до ґрунтових вод, в них відбувається знешкодження органічних відходів і стічних вод, формування якості ґрунтових вод і ґрунтового повітря.
З усіх шарів ґрунту найбільше гігієнічне значення має поверхневий, орний шар (горизонт) товщиною 20-25 см, де протікають всі основні біологічні процеси. Цей шар найбільш схильний до різних забруднень, які мігрують у сільськогосподарські рослини, водойми, атмосферне повітря і по «харчовому ланцюгу» потрапляють в організм людини.
Наслідки російської збройної агресії для ґрунтів України
Військова агресія рф перетворила найродючіші у світі чорноземи у величезне мінне поле. Внаслідок руху й пошкоджень сухопутної військової техніки йде ущільнення ґрунтів і забруднення паливно-мастильними матеріалами. У ґрунтах, просочених нафтопродуктами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє деградацію рослинного покриву й посилює вітрову і водну ерозії.
За інформацією Центру екологічних ініціатив “Екодія”, під час вибуху снарядів та ракет утворюється низка хімічних сполук: чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції. Всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу. Основні з них – вуглекислий газ і водяна пара – не є токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими газами. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні.
Металеві уламки снарядів, що потрапляють у ґрунт, також не є безпечними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод, а в результаті потрапляти до харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.
Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
Перспективи відновлення українських ґрунтів
Наразі дискусія про необхідні заходи з відновлення ґрунтів вже розпочата. 20 жовтня 2022 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Сучасний стан ґрунтового покриву України в умовах збройної агресії російської федерації». Експертами проведено аналіз впливу збройної агресії та воєнних дій на сучасний стан ґрунтового покриву, в тому числі механічної та фізичної деградації орних ґрунтів, погіршення стану ґрунтової біоти і порушення процесів ґрунтоутворення, моніторингу хімічного та ризикам радіоактивного забруднення ґрунтів.
Науковці запропонували використовувати вітчизняний та міжнародний досвід ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій в Україні, що включає рекультивацію, меліорацію, ремедіацію (процес виведення забруднювачів з навколишнього середовища) та відновлення деградованих ґрунтів, зокрема, ґрунтів, забруднених нафтопродуктами внаслідок воєнного пошкодження нафтопереробних заводів, трубопроводів і резервуарів; підвищення родючості ґрунту шляхом вирощування багаторічних злакових біоенергетичних культур, тощо.
Немає коментарів:
Дописати коментар